© depositphotos/Chinnapong
Юлія Мельничук
Чи вплинула війна на зростання захворюваності на туберкульоз? Наскільки люди з туберкульозом забезпечені життєво необхідними медикаментами? Як вимушене переміщення майже п’яти мільйонів українців позначилося на картині захворюваності за регіонами? Чи стали ми всі групою ризику? І наскільки реальне завдання, яке поставила ВООЗ, — перемогти туберкульоз до 2035 року?
На ці та інші запитання ZN.UA шукало відповіді напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який відзначають 24 березня.
Європейський регіональний директор ВООЗ доктор Ганс Клюге у своїх висловлюваннях оптимістичний. На його думку, щоб назавжди покінчити з туберкульозом до 2035 року, є все необхідне. «…ми вже давно маємо можливість діагностувати й лікувати це захворювання, а також запобігати його поширенню», — зауважив він. І хоча стихійні лиха, конфлікти, ковід тією чи іншою мірою серйозно негативно вплинули на систему охорони здоров’я, Ганс Клюге наголосив: «…уперше в історії боротьби з туберкульозом ми маємо схеми лікування тривалістю лише шість місяців — як для так званого звичайного туберкульозу, так і для лікарсько-стійкого… У нас є необхідні наукові й медичні інструменти, щоб надолужити згаяне».
Зауважимо, що за захворюваністю на туберкульоз Україна посідає одне з перших місць у Європі. Станом на 2023 рік, найгірша ситуація на півдні України й у центральних регіонах: в Одеській області — близько 100 людей із туберкульозом на 100 тисяч населення, у Кіровоградській і Дніпропетровській областях — 92 і 86 відповідно. Південь і південний схід України завжди мали проблеми у цьому сенсі. Але от що дивно: досить високі показники зареєстровано також у Закарпатській (74), Волинської (73) і Житомирській (61) областях.
Центр громадського здоров’я МОЗ України
Статистика в центральних і західних областях різко погіршилася внаслідок переміщення майже п’яти мільйонів людей, викликаного широкомасштабним російським вторгненням, вважають фахівці.
Обласний фтизіатр на Волині Наталія Чурсіна має з туберкульозом «особливі стосунки». «Після серйозного стресу в особистому житті я почала кашляти, — поділилася вона своєю історією. — Профілактичний медогляд показав зміни на рентгенограмі. Вони були незначними, але мій фізичний стан залишав бажати кращого. Найбільше, звісно, я боялася інфікувати дітей. Моє лікування тривало пів року — і туберкульоз я поборола».
За словами Наталії Чурсіної, фтизіатричні центри нині мають проблеми з кадрами — медиків, охочих працювати там, не дуже багато. Спеціальність вважається не надто перспективною. «Оскільки планується невдовзі туберкульоз подолати у світовому масштабі, — говорить доктор, — функції фтизіатрів виконуватимуть пульмонологи».
Проблема туберкульозу навіть у місцях позбавлення волі, за словами Наталії Чурсіної, нині стала менш гострою. Завдяки міжнародним зусиллям це захворювання там активно виявляють, а ефективність лікування значно зросла. Є проблема мультирезистентності до медпрепаратів. Однак вона актуальна не лише стосовно тих, хто перебував у в’язниці, а й для суспільства загалом.
Лікар-фтизіатр відділу управління і протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я Ольга Сакальська погляд Ганса Клюге поділяє. «Ми можемо подолати туберкульоз, — говорить вона. — Є всі необхідні препарати й точні методи діагностики. Збудника туберкульозу ми можемо виявити буквально за годину-дві. Щоб перемогти туберкульоз, потрібно перервати епідемічний ланцюг, тобто максимально виявити й вилікувати всіх, хто страждає на це захворювання. Для цього треба переконати населення звертатися по медичну допомогу у разі прояву характерних симптомів; щорічно обстежувати на туберкульоз осіб із груп підвищеного ризику й активно залучати громади до заходів із подолання туберкульозу. Люди, які хворіють на туберкульоз, потребують нашої підтримки і допомоги. Важливо боротися з їхньою стигматизацією та дискримінацією».
За словами Ольги Сакальської, всі необхідні препарати пацієнти одержують безплатно. Що стосується так званих гепатопротекторів, які захищають печінку від негативного впливу антибіотиків, їхньої ефективності не доведено, і в протоколах лікування їх немає.
За даними Національної служби здоров’я (НСЗУ), 2023 року встановлений діагноз туберкульозу мали 98 773 українці. 22 379 пацієнтам його поставили вперше.
Основні симптоми захворювання:
- кашель довше двох тижнів;
- підвищена температура тіла понад сім днів;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- поганий апетит, постійна слабкість;
- безпричинна втрата ваги;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- кровохаркання (наявність крові в мокротинні, що виділяється при кашлі).
Діагностика й лікування туберкульозу як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах — безоплатні за Програмою медичних гарантій.
При перелічених симптомах пацієнт має відвідати сімейного лікаря, який проведе скринінг, оцінить ризик захворювання й відправить мокротиння (або інший біологічний матеріал) на дослідження на молекулярно-генетичній системі та на радіологічне обстеження. А за потреби направить пацієнта на обстеження до фтизіатра, який установить діагноз. Звернутися до цього фахівця можна й без направлення.
Госпіталізація зазвичай потрібна пацієнтам, які виділяють мікобактерію туберкульозу. Після лікування в стаціонарі, коли мікобактерія туберкульозу перестає виділятися і це лабораторно підтверджено, пацієнт може продовжити лікуватися амбулаторно.
З повним переліком безоплатних послуг можна ознайомитися на сайті НСЗУ в розділі «Вимоги ПМГ 2024» (пункти 31,32).
Послуги з лікування туберкульозу оплачує не пацієнт, а НСЗУ. За діагностику й лікування одного пацієнта в стаціонарних і амбулаторних умовах — 49 620 грн. За супровід і лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги НСЗУ платить 835 грн.
Так, за 2023 рік НСЗУ виплатила медзакладам понад 853 млн грн за лікування туберкульозу в рамках Програми медичних гарантій. З початку 2024 року — понад 88 млн грн.
Спеціалізований медзаклад з лікування туберкульозу, який уклав договір із НСЗУ на відповідний пакет, є в кожній області. Нині це 21 заклад. Послуги пацієнтам, хворим на туберкульоз, надають також 646 закладів первинної медичної допомоги. З них 11 — приватні.
Знайти медзаклади та їхні адреси можна на дашборді НСЗУ «Укладені договори про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій» або ж зателефонувавши в контакт-центр НСЗУ за номером 1677.
