Птахи — тендітні створіння, які можна назвати дивом природи, адже вони уміють літати та співати. Чимало поетів та художників оспівували пернатих у своїх творах. Як тут не згадати чудовий вірш Лесі Українки «Мамо, іде вже зима»:
ВІДЕО ДНЯ
«- Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» —
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, — одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, —
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Співи пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
Також птахи надихали і українських фарфористів. Про «пташині» сервізи у інтерв’ю «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.
«Сьогодні порцеляна, як і раніше, залишається символом елегантності та гарного смаку»
— Птахи є символом свободи та душі, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Для українських фарфористів «пташина» тема є особливою. У своїх роботах вони втілили красу різних видів пернатих. Одна із кращих робіт — сервіз Петра Надтоки «Птахи», створений на Городницькому фарфоровому заводі у 1970 році. У складі сету заварний чайник, цукорниця, шість чашок з блюдцями. На чашках, чайнику та цукорниці ми бачимо різноманіття пташок. Тут і дятел, і зозуля, і горобець… Птахи на гілках дерев митець помістив у медальйони. У роботі використані природні кольори. Зелений колір нагадує нам про літо та створює відчуття гармонії.
РЕКЛАМА
П. Надтока. Чайний сервіз «Птахи». Городницький ФЗ. 1970
— Краса!
РЕКЛАМА
— Сьогодні порцеляна, як і раніше, залишається символом елегантності та гарного смаку. У XVIII столітті фарфор цінувався дорожче за золото. Уявляєте, яке багатство було на столах аристократів?
«Несподівана зустріч із зозулею означає удачу»
— Багато хто з нас зберігає порцелянові сервізи як сімейні реліквії, дістаючи їх з сервантів з нагоди свят та особливих подій, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — І щоразу, торкаючись тонкого фарфору, ми ніби торкаємося багатовікової історії мистецтва, розкоші та вишуканості. У кожній роботі — частинка душі майстрів, які створили ці шедеври. Автор сервізу «Птахи» Петро Надтока всю свою енергію, знання і талант вклав у становлення Городницького фарфорового заводу, а згодом й Полтавського, в те, щоб ці підприємства заявили про себе не просто як виробники побутового посуду, але як мануфактури, що мають власну характерну художню школу. Роботи митця експонувались на виставках не лише в Україні, але й за кордоном.
РЕКЛАМА
П. Надтока. Заварник від чайного сервізу «Птахи». Городницький ФЗ. 1970
— Коли дивишся на пташок у цьому сервізі, здається, що вони живі.
— Створення такого ефекту — особливий талант митця. Кожна пташка цікава по-своєму. Ось дятел. Він трудівник лісу. А ще дятел — символ інтелекту та новаторства. У Америці цю пташку вважають символом захисту дому. Якщо біля свого будинку ви побачили дятла, це дуже хороший знак. Він свідчить про те, що ваша оселя знаходиться у чудовому місці, з гарною екологією. А от несподівана зустріч із зозулею, яка теж є у декорі сервізу, означає удачу. Серед вишуканих сервізів із зображенням птахів кавовий сервіз Миколи та Ніни Пилипчуків «Лісовий». Витончені форми підкреслюють ніжність та тендітність пташок.
М. та Н. Пилипчуки. Кавовий сервіз «Лісовий». Коростенський ФЗ. 1984.
Дуже гарний і набір для компоту «Птахи», доповнений годинником.
М. та Н. Пилипчуки. Набір для компота «Птахи». Коростенський ФЗ. 1996.
«Синиця символізує гарні звістки»
— Хто із сучасних фарфористів відтворив у своїх роботах красу птахів?
— Напередодні Різдва художниця Олена Нестерова створила сервіз «Птахи України» (фото у заголовку — Авт.). До речі, наші предки вважали, що побачити більше десяти птахів, що прилітають на свято, означає швидкий прихід весни та багатий урожай. На кавнику зображено сороку. Ці птахи відомі тим, що збирають маленькі блискучі предмети та ховають їх у своїх гніздах. Окрасою покривки кавника є троянда — неперевершена королева квітів, втілення краси і величі, символ досконалості. Ці чудові квіти здатні прикрасити будь-який виріб, створюючи атмосферу розкоші, краси та гармонії. Саме тому вони так популярні у декорі сервізів та ваз. Практично всі українські фарфорові мануфактури мали у асортименті посуд з трояндами. Законодавицею у моді на ліпні квіти була німецька мануфактура Meissen. Саксонські майстри використовували їх для скульптурного декорування виробів — посуду, ваз, дзеркал, люстр, камінів… Особливо модні такі квіти були у середині дев’ятнадцятого століття. Святковості та вишуканості гарнітуру надає золото. Воно присутнє у живописі, орнаменті, ажурній відводці.
О. Нестерова. Розпис покривки до кавника від сервізу для кави «Птахи України». Лубни. 2024
— Яскраві птахи такі гарні та вишукані, як квіти.
— Так. І ця яскравість пташок особливо очевидна взимку на чорно-білому фоні природи, яка неначе поринула у сон. До речі, в українському мистецтві здавна птахи вважались символами долі. Наприклад, синиця символізує добро і щастя, а також гарні звістки. У східній філософії сорока асоціюються зі щасливим шлюбом та сімейним благополуччям. Орнітологічні мотиви у декорі предметів посуду сьогодні актуальні у всьому світі. Краса природи надихає митців, а вони своїми творами надихають поціновувачів свого таланту.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з експерткою з фарфору Людмилою Карпінською-Романюк: «Вам пощастило, якщо ви є власником коростенського сервізу».
У заголовку О. Нестерова. Ручний розпис сервізу для кави «Птахи України». Лубни. 2024
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
