Навіть “тихі” інфаркти прискорюють зниження когнітивних здібностей

Ключові факти:

• Серцево-судинні захворювання є значним фактором ризику зниження когнітивних функцій та деменції.
• Дослідження пов’язують серцеві напади зі збільшеним ризиком когнітивного спаду.
• Нове дослідження свідчить, що навіть недіагностовані серцеві напади (безсимптомні інфаркти міокарда) можуть прискорювати когнітивне зниження.

Серцево-судинні захворювання – це група розладів серця та кровоносних судин, від яких, за оцінками, страждають близько 650 мільйонів людей у ​​всьому світі. Поширеним наслідком серцево-судинних захворювань є інфаркт міокарда, більш відомий як серцевий напад.

У Сполучених Штатах Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) повідомляють, що приблизно 805 000 людей щорічно переживають серцевий напад, причому кожен п’ятий з них є “тихим” або недіагностованим на момент події.

Наразі дослідження показало, що будь-який тип серцевого нападу, навіть безсимптомний, з часом збільшує ризик зниження когнітивних функцій.

Доктор Ченг-Хань Чен, сертифікований інтервенційний кардіолог та медичний директор Програми структурного серця в MemorialCare Saddleback Medical Center у Лагуна-Хіллс, штат Каліфорнія, пояснив, що:

“Не до кінця зрозуміло, чому історія інфаркту міокарда пов’язана з більш швидким зниженням когнітивних функцій. Можливо, люди, які перенесли серцеві напади, також частіше розвивають закупорку кровоносних судин у мозку, що призводить до ішемії мозку і навіть інфарктів мозку, які прискорюють неврологічні дефіцити.”

Дослідження, опубліковане в журналі Stroke, припускає, що електрокардіограми (ЕКГ) та самостійно повідомлена історія хвороби можуть бути недорогим способом виявлення осіб з вищим ризиком зниження когнітивних функцій.

Серцево-судинні захворювання пов’язані зі зниженням когнітивних функцій

Дослідження показали, що існує зв’язок між серцево-судинними захворюваннями та зниженням когнітивних функцій, причому цей зв’язок є двостороннім.

Ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, висока варіабельність артеріального тиску, раптові падіння артеріального тиску та фібриляція передсердь, як вважається, збільшують ймовірність когнітивних порушень. Однак когнітивні порушення також збільшують ризик серцево-судинних подій, таких як інсульти та серцеві напади.

У новому дослідженні були використані дані понад 20 000 чорношкірих та білих американців віком від 45 років, які брали участь у дослідженні REGARDS (REasons for Geographic And Racial Differences in Stroke) – лонгітюдне когортне дослідження, що вивчає підвищену смертність від інсультів на південному сході Сполучених Штатів.

Цей регіон, відомий як “Пояс інсультів” (Stroke Belt), має вищий рівень смертності від інсультів, ніж решта США, з 1940-х років. Причини цього можуть включати більшу частку чорношкірого населення та мешканців з вищою поширеністю традиційних факторів ризику інсульту, вищою поширеністю запалень та інфекцій, а також нижчим соціально-економічним статусом.

Для свого аналізу дослідники включили учасників, які мали базові дані опитування щодо своєї медичної історії, пройшли вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, ЕКГ, інвентаризацію медикаментів, збір зразків крові натщесерце та сечі під час базового обстеження та подальших спостережень, а також мали розшифровані дані ЕКГ.

Під час інтерв’ю учасників запитували, чи був їм коли-небудь діагностований серцевий напад лікарем. Потім їм було проведено скринінг ЕКГ, який виявляє ознаки попереднього серцевого нападу.

Дослідники зафіксували безсимптомні серцеві напади у тих осіб, які мали докази попереднього серцевого нападу за даними ЕКГ, але ніколи не були діагностовані з ним. Ті, хто не мав ознак серцевого нападу за ЕКГ, але мав діагноз, були зареєстровані як “самостійно повідомлений інфаркт міокарда”.

Загалом, 2 183 (10,4%) учасників перенесли будь-який серцевий напад, з яких 1 098 були повідомлені самостійно (5,2%), 281 клінічний (1,3%), а 804 – безсимптомні серцеві напади (3,8%).

Протягом періоду спостереження від 10 до 14 років дослідники також проводили щорічні когнітивні оцінки всіх учасників, щоб визначити, чи мали вони будь-які когнітивні порушення з часом.

Будь-який серцевий напад пов’язаний з прискореним зниженням когнітивних функцій

Дослідники виявили, що будь-який серцевий напад, чи то безсимптомний, діагностований самостійно, чи підтверджений за допомогою ЕКГ та діагностики, був пов’язаний з вищою ймовірністю когнітивних порушень, причому з часом спостерігався ще сильніший зв’язок із серйозними когнітивними порушеннями.

Білі, чорношкірі та чоловіки-учасники демонстрували подібне зниження когнітивних показників для всіх типів ІМ. Для жінок самостійно повідомлені та безсимптомні серцеві напади були пов’язані з прискореним зниженням когнітивних функцій, але дослідники зазначили, що безсимптомний ІМ був частішим у жінок. Вони припускають, що це може бути пов’язано з недодіагностикою ІМ у жінок.

Дослідники зазначили, що особи з безсимптомними серцевими нападами мають більше мікросудинних захворювань та менше атеросклерозу великих судин порівняно з тими, хто переніс розпізнані серцеві напади, а також більший ризик ішемічного інсульту.

Вони припускають, що субклінічні церебральні інфаркти – дрібні інсульти, які не викликають симптомів і часто передують симптоматичним інсультам – у цих людей можуть сприяти погіршенню когнітивних функцій.

Чи може рутинна ЕКГ допомогти виявити тих, хто в зоні найвищого ризику?

ЕКГ, яку Чен, який не брав участі в недавньому дослідженні, підтвердив як “корисний скринінговий інструмент для пацієнтів, які, на нашу думку, мають вищий ризик серцевих захворювань”, виявляє недіагностовані серцеві напади шляхом реєстрації нерегулярних серцевих патернів.

У людей, які перенесли серцевий напад, зубець Q – невелика хвиля перед основним скороченням шлуночків, що призводить до великої R-хвилі на записі ЕКГ – є глибшим або ширшим, ніж на ЕКГ людини, яка не переносила серцевий напад раніше.

Дослідники дійшли висновку, що “докази попереднього [інфаркту міокарда] асоціювалися з прискореним темпом зниження когнітивних функцій у великій національній, бірасовій популяції” та “[в]икористання ЕКГ та самостійно повідомленої історії може надати прагматичну, недорогу стратегію для виявлення осіб з підвищеним ризиком зниження когнітивних функцій”.

Зберігайте здоров’я серця та кровоносних судин, щоб зменшити ризик зниження когнітивних функцій

Дослідження показують, що поширені серцево-судинні захворювання взаємодіють з когнітивними функціями, особливо у літніх людей, і можуть збільшувати ризик деменції. Тому підтримка здоров’я серця та кровоносних судин може допомогти зменшити ймовірність зниження когнітивних функцій.

Чен порадив:

“Щоб підтримувати здоров’я кровоносних судин серця та мозку, ми рекомендуємо людям регулярно займатися фізичною активністю, дотримуватися дієти з низьким вмістом насичених жирів і натрію, уникати тютюну та алкоголю, контролювати артеріальний тиск, рівень цукру в крові та холестерин, підтримувати здорову вагу та висипатися.”

Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.medicalnewstoday.com