Препарати для схуднення знижують ризик 4 типів раку більш ніж на 50%, показало дослідження
Ключові факти:
- Зростає використання препаратів класу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), таких як Оземпік та Вегові, для лікування ожиріння.
- Нове дослідження виявило потенційний зв’язок між прийомом препаратів ГПП-1 та зниженням загального ризику розвитку раку, пов’язаного з ожирінням, у осіб без діабету.
- Особливо значне зниження ризику спостерігалося для раку ендометрію (58%), а також множинної мієломи, раку підшлункової залози та колоректального раку.
Використання агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) продовжує зростати: з 2018 по 2022 рік відсоток людей з діабетом 2 типу, які приймають ці препарати, збільшився на 155%.
Зростає і застосування препаратів ГПП-1 для зниження ваги. Останні опитування показують, що кожен восьмий американець, який приймав препарат класу ГПП-1, приблизно 38% робили це виключно для схуднення.
Оскільки інтерес до препаратів ГПП-1 продовжує зростати, дослідники починають вивчати, як ці медикаменти можуть впливати на здоров’я людини поза межами лікування діабету та контролю ваги.
«Сотні мільйонів людей приймають або незабаром почнуть приймати препарати ГПП-1 для лікування ожиріння та діабету», — зазначила Апарна Камат, доктор медичних наук, директорка Відділу гінекологічної онкології в Медичному центрі Х’юстона.
«Такий масштаб означає, що навіть несподівана користь або несподівана шкода стає питанням громадського здоров’я. Ми зобов’язані розуміти повну біологію цих препаратів, а не лише їхній передбачуваний ефект. Виявлення додаткових переваг може допомогти нам зрозуміти біологічні шляхи, на які впливають ці препарати, та відкрити нові можливості для профілактики та лікування захворювань, включаючи профілактику раку».
— Апарна Камат, доктор медичних наук
Доктор Камат є старшою авторкою нового дослідження, опублікованого в журналі Annals of Oncology, яке виявило потенційний зв’язок між прийомом препаратів ГПП-1, таких як Оземпік, Вегові, Зепбаунд та Мунджаро, та зниженням загального ризику розвитку раку, пов’язаного з ожирінням, у осіб без діабету.
Користувачі препаратів ГПП-1: особи з діабетом проти осіб з ожирінням
Для цього дослідження науковці проаналізували медичні дані з національної бази даних, що охоплювала понад 229 000 осіб з ожирінням без діабету.
«Більшість попередніх досліджень, що вивчали препарати ГПП-1 та ризик раку, проводилися у пацієнтів з діабетом 2 типу», — пояснила доктор Камат.
«Однак, більшість осіб, які зараз отримують препарати ГПП-1, використовують їх для лікування ожиріння і не мають діабету. Це та група, яка була невизнаною в літературі, і наразі це найбільша група, що вживає ці препарати. Вони молодші, не мають діабету, і у них спостерігається одне з найрізкіших зростань раку, пов’язаного з ожирінням, яке ми бачили за десятиліття», — зазначила вона.
Дослідники пов’язали 13 видів раку з ожирінням, включаючи:
- Рак молочної залози
- Колоректальний рак
- Рак ендометрію
- Рак стравоходу
- Рак жовчного міхура
- Рак нирок
- Рак печінки
- Менінгіома (тип пухлини мозку)
- Множинна мієлома (тип раку кісткового мозку)
- Рак яєчників
- Рак підшлункової залози
- Рак шлунка (гастральний рак)
- Рак щитоподібної залози
Використання препаратів ГПП-1 пов’язане зі зниженням загального ризику раку, пов’язаного з ожирінням, на 41%
У період з грудня 2014 року по червень 2025 року 38% учасників дослідження отримали рецепт на препарат ГПП-1, а решта 62% отримували консультації щодо дієти та фізичних вправ.
За підсумками дослідження, науковці виявили, що у учасників, які приймали препарати ГПП-1, що містять семаглутид або тирзепатид, спостерігалося зниження загального ризику розвитку раку, пов’язаного з ожирінням, на 41%.
«Зниження на 41% серед понад 229 000 пацієнтів — це не незначний сигнал», — зазначила доктор Камат. «Це такий показник, який за будь-яких інших обставин вже диктував би клінічні настанови».
Доктор Камат та її команда виявили ще вище зниження ризику раку для певних видів, включаючи зниження ризику раку ендометрію на 58%.
«Рак ендометрію найшвидше зростає серед молодих жінок, він тісно пов’язаний з ожирінням, і ми майже нічого не можемо запропонувати для профілактики», — пояснила доктор Камат. «Зниження на 58% є надзвичайним. Якщо це підтвердиться в проспективних дослідженнях, це повністю змінить наше уявлення про це захворювання, і це відкриття дає вагомі підстави для подальших механістичних та клінічних досліджень, спрямованих на профілактику та лікування раку ендометрію».
Найбільш драматичне зниження ризику, де воно становило 50% або більше, також спостерігалося при множинній мієломі, раку підшлункової залози та колоректальному раку, на додаток до раку ендометрію.
«Ми не готові стверджувати, що ці препарати запобігають раку — наше дослідження не може довести причинно-наслідковий зв’язок. Але ми готові сказати, що це відкриття вимагає серйозної відповіді. Враховуючи стрімке зростання використання цих препаратів, навіть помірне зниження частоти раку може мати важливі наслідки для громадського здоров’я».
— Апарна Камат, доктор медичних наук
Як препарати ГПП-1 можуть допомогти знизити ризик раку, пов’язаного з ожирінням?
На запитання, як препарати ГПП-1 можуть допомогти знизити ризик раку, пов’язаного з ожирінням, доктор Камат відповіла, що це, ймовірно, комбінація зниження ваги та інших факторів.
«Розділення цих факторів є одним із найважливіших питань у цій галузі зараз. Ми знаємо, що рецептори ГПП-1 виражені безпосередньо на певних ракових клітинах. Це означає, що препарат може діяти безпосередньо на пухлину, а не лише зменшувати пацієнта», — зазначила вона.
«Якщо це так, то зниження ваги — це не вся історія, але зниження ваги, ймовірно, є важливим фактором, оскільки надмірна жирова тканина сприяє хронічному запаленню, гормональним дисрегуляціям, інсулінорезистентності та іншим процесам, пов’язаним з розвитком раку. Визначення відносної ролі цих механізмів залишається важливою сферою поточних досліджень», — пояснила вона.
Девід Грінберг, доктор медичних наук, сертифікований фахівець Американської колегії лікарів, завідувач відділення гематології/онкології в Медичному центрі Хакесак Мерідіан Джерсі Шор в Нью-Джерсі, який не брав участі в цьому дослідженні, прокоментував, що не здивований результатами, оскільки десятиліттями відомо, що спосіб життя, ожиріння та токсичні впливи відіграють критичну роль у розвитку мутацій клітин та раку.
«Мої колеги-кардіологи вже кілька років просувають препарати ГПП-1 для потенційного покращення загального здоров’я пацієнта», — розповів доктор Грінберг.
«Ми знаємо, що ці [ГПП-1] препарати не тільки зменшують апетит і допомагають схуднути, але, ймовірно, також впливають на серцево-судинне здоров’я, покращують чутливість до інсуліну і, таким чином, зменшують загальне запалення в організмі. Все, що зменшує запалення, ймовірно, також знижує загальний ризик раку. Тому я вважаю, що тут діють й інші фактори, крім втрати ваги».
— Девід Грінберг, доктор медичних наук, сертифікований фахівець Американської колегії лікарів
Чому потрібні подальші довгострокові дослідження препаратів ГПП-1
У розмові з доктором Лорен Каркас, медичною онкологинею з онкологічного інституту Маямі, частини Baptist Health South Florida, яка не брала участі в дослідженні, вона прокоментувала, що хоча результати є захопливими, дані слід інтерпретувати в контексті.
«Обсерваційний дизайн дослідження дозволяє потенційне змішування результатів, оскільки він не враховує соціально-економічний статус, рівень фізичної активності, якість харчування та поведінку, пов’язану з пошуком медичної допомоги, з боку обстежених осіб», — пояснила доктор Каркас.
«Крім того, результати мають лише медіанний 2-річний період спостереження. Більшість ракових захворювань, пов’язаних з ожирінням, мають довший латентний період, тобто рецидив їхнього захворювання може не відбутися протягом оцінюваного періоду», — додала вона.
Доктор Антон Білчик, хірургічний онколог, керівник відділу медицини та директор програми з гастроінтестинальної та гепатобіліарної хірургії в онкологічному інституті Providence Saint John’s у Санта-Моніці, Каліфорнія, який також не брав участі в цьому дослідженні, погодився.
«Ожиріння є добре встановленим фактором ризику численних видів раку, включаючи колоректальний, підшлункової залози, печінки, матки, яєчників та молочної залози», — деталізував доктор Білчик.
«Тому обґрунтовано припустити, що стійка втрата ваги може зменшити ризик раку. Хоча результати цього нового дослідження є обнадійливими, потрібні більш надійні та довгострокові дослідження, перш ніж лікарі зможуть впевнено призначати препарати ГПП-1 недіабетичним пацієнтам з ожирінням спеціально для зниження ризику раку», — зазначив він.
Оригінал статті: www.medicalnewstoday.com