Казка «Дюймовочка» Ганса Крістіана Андерсена вперше була надрукована 16 грудня 1835 року в Копенгагені. Це розповідь про крихітну дівчинку, яка переживає чимало пригод, зустрічаючи на своєму шляху жабу, крота, польову мишу… Всі життєві випробування закінчуються добре. Врешті-решт Дюймовочка зустрічає принца своє мрії.
ВІДЕО ДНЯ
Коли казка побачила світ, вона опинилась у епіцентрі дискусій неймовірної кількості критиків. Кожен намагався інтерпретувати ідею твору та сюжет на свій лад. Серед критиків були як поціновувачі таланту Андерсена, так і, кажучи сучасною мовою, хейтери. Й можна собі уявити, що було б, якби у той час існували соціальні мережі. Деякі критики відверто радили Андерсену не витрачати час на написання казок.
Проте найвищою оцінкою «Дюймовочки» стала любов дітей усього світу. За мотивами цього твору у багатьох країнах було створено неймовірну кількість анімаційних фільмів.
І нині образ Дюймовочки не втратив актуальності.
РЕКЛАМА
Сьогодні мова піде про роботи українських фарфористів, джерелом натхнення для яких стала ця чудова казка. Вони створили галерею образів, які захоплюють. Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» розповідали, що колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк впевнена, що Андерсен був би у захваті від статуеток «Пастушка та сажотрус» Оксани Жникруп та Владислава Щербини.
Про найкращі статуетки та сервізи, присвячені Дюймовочці, «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка вважає, що статуетки українських фарфористів за мотивами казок Андерсена — золота колекція у світовому мистецтві.
РЕКЛАМА
«Статуетка „Дюймовочка“ Ольги Рапай — справжній шедевр»
— Одна з найкращих робіт — мініатюрна статуетка «Дюймовочка» Ольги Рапай, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Її висота — лише сім сантиметрів. Мисткиня зобразила головну героїню казки на листку латаття. Якось уночі Дюймовочка спала у своїй колисці зі шкаралупи волоського горіха. Раптом її схопила жаба, яка стрибнула у відчинене вікно. Вона мала бажання, щоб крихітна дівчинка-красуня стала нареченою її сина. На щастя, як ми пам’ятаємо, цього не трапилось. Дюймовочка втекла від жаби — і їй у цьому допомогли добрі рибки та метелик.
О. Рапай. «Дюймовочка». Полонський ЗХК. 1959РЕКЛАМА
— Дюймовочка, створена Ольгою Рапай, неймовірна…
— Ця робота — справжній шедевр. В період її створення донька мисткині була ще зовсім маленька, отож Ольга Рапай вклала у образ порцелянової крихітки найтепліші почуття. Ольга Рапай прикрасила Київ фантастичними авторськими керамічними скульптурами та панно. Дюймовочка — окраса казкової стіни Національної бібліотеки для дітей. Точнісінько така, як у казці Андерсена, крихітна та гарненька. Колискою їй служила лакована шкаралупка грецького горіха, матрасом — блакитні пелюстки фіалок, а ковдрою — пелюстки троянди. До речі, не всі, мабуть, пам’ятають, що Дюймовочка ще й вміла співати.
О. Рапай. Фрагмент казкової стіни Національної бібліотеки для дітей. Київ.
— Краса!
— Сюжет казки розвивається дуже динамічно. Ширококомплектний дитячий сервіз «Дюймовочка», якому немає аналогів у світі, відтворює практично кожний епізод казки. Його автори — відомі українські митці Микола та Валентина Трегубови. Він знаходиться у фондах Чорноморського музею образотворчих мистецтв ім. О. Білого. На предметах сервізу є розповіді і про зустріч з жабою, і з жуком та старою мишею, яка надала Дюймовочці прихисток. Миша вважала, що Дюймовочка має вийти заміж за її сусіда — розумного та забезпеченого крота. Проте для Дюймовочки пов’язати своє життя з кротом, який проводить усі свої дні під землею і ніколи не бачить сонця чи неба, було неприйнятним. Польовій миші це незрозуміло, і вона наполягає на весіллі. Рятує Дюймовочку ластівка, яка забирає її з собою у далеку сонячну країну. На квітучому полі Дюймовочка зустрічає крихітного квіткового принца. Вони закохуються та одружуються. Принц дарує їй крила, щоб вона могла подорожувати з ним від квітки до квітки. От як епізод з ластівкою знайшов втілення у одному з предметів сервізу.
М. і В. Трегубови. Цукорниця до широкомплектного дитячого сервізу «Дюймовочка». Коростенський ФЗ. 1979.
— Такий дитячий сервіз — мрія кожної дівчинки. Які витончені форми кожного предмету! Який неймовірний розпис!
— Так, він дуже вишуканий та ліричний. До речі, з особливою теплотою відтворений епізод з ластівкою і талановитою мисткинею Леонтіною Лозовою, донькою легендарних фарфористів Оксани Жникруп та Владислава Щербини. У статуетці, створеній у ніжних пастельних тонах, стільки сентиментальності. Дюймовочка з добрим та чуйним серцем допомогла вижити пораненій ластівці. Вона поклала свою голівку на груди пташці і раптом відчула, як б’ється її серце. Дюймовочка зрозуміла: ластівка не вмерла, вона лише задубіла від холоду. А скоро ластівка ожила й віддячила Дюймовочці добром.
Л. Лозова. «Дюймовочка». Київський ЕКХЗ. 1987. Фарфор
— Як думаєте, чому сервіз має монохромний розпис?
— Існує думка, що чорно-білі ілюстрації у книжках більше розвивають дитячу уяву, ніж кольорові. У даному випадку чорний колір замінено синім.
«Ця казка закінчується дуже оптимістично, саме тому, можливо, її так люблять і діти, і дорослі»
— Ще одна чудова робота, створена за мотивами казки, — тарілочка «Дюймовочка» Олександра Шевченка, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк.- Вона казково гарна!
— Дослідники казок та фольклору вважають, що герої казки мали своїх прототипів у реальному житті. Проте мені здається, що історія випробувань у житті Дюймовочки дещо нагадує непростий шлях самого казкаря.
— З цим важко не погодитися. Народився Ганс Крістіан Андерсен у Оденсі у сім'ї шевця та прачки. Коли хлопцю було одинадцять років, помер його батько. У чотирнадцять Ганс залишає Оденс і вирушає до Копенгагена… Попереду його, як і Дюймовочку, чекало чимало випробувань.
О. Шевченко. Тарілочка «Дюймовочка». Коростенський ФЗ. 1978
— Проте, на мою думку, ідея казки у тому, що варто вірити у те, що після різноманітних випробувань у житті людина все ж знайде своє щастя.
— Так. Ця казка закінчується дуже оптимістично, саме тому, можливо, її так люблять і діти, і дорослі. Минають століття, а справжні людські цінності залишаються тими ж. Це доброта, щирість, готовність прийти на допомогу. І, звичайно, велике кохання. Дюймовочка вчить тому, що ніколи не треба впадати у відчай, завжди є вихід з будь-якої ситуації. Дуже люблю цю казку про одвічне протистояння добра і зла, у якому добро завжди перемагає.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою фарфору Людмилою Карпінською-Романюк про образи кухарів в українській порцеляні та про те, що кулінарне мистецтво у Давній Греції стояло в одному ряду з музикою та поезією.
Фото у заголовку М. і В. Трегубови. Широкомплектний дитячий сервіз «Дюймовочка». Коростенський ФЗ. 1979.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
