Воєнні дії викликають у звірів напругу та поведінкові відхилення. Зоопсихолог Сергій Клочко роз’яснює, хто є кваліфікованим професіоналом та як працювати з ураженими психологічно тваринами.
Війна відбилася не тільки на людях, а й на тваринах – вибухи, тривоги та зміна життєвих обставин часто зумовлюють у них значний стрес та розлади поведінки. У подібних ситуаціях господарі все частіше замислюються, чи необхідна допомога компетентного експерта. Детальніше про те, кого можна вважати зоопсихологом та яким чином відбувається робота з травмованими тваринами журналістці УНН розповів зоопсихолог Сергій Клочко.
Згідно з висловлюваннями експерта, зоопсихолог – це не просто особа, яка коригує манери поведінки собак чи котів. Мова йде про фахівця з профільною вищою освітою та науковим стажем. Також важливо усвідомлювати різницю між дресирувальником та фахівцем з поведінки.
Насамперед, це особа з вищою освітою. І, цілком ймовірно, університетською. Необхідний досвід роботи в науковому закладі, оскільки людина, яка лише коригує поведінку собаки чи кота – це не зоопсихолог, а дресирувальник або спеціаліст з корекції поведінки. Зоопсихолог – це професіонал, який працює з усіма видами тварин, у яких є психіка
– пояснює Клочко.
Він уточнює, що профільною може бути освіта на біологічному або психологічному факультеті з відповідною спеціалізацією. Йдеться перш за все про кафедри зоології або фізіології людини і тварин. В той же час, короткотривалі курси або сертифікати не можна розцінювати як повноцінну освіту.
Існує безліч платних курсів при західних університетах, тижневих або місячних. Люди вносять плату і згодом зазначають, що закінчили три університети. Але це не є освіта в загальноприйнятому розумінні. Я спостерігав випадки, коли зоопсихолог за освітою астроном, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, який математик. Таке також трапляється
– додає Клочко.
Експерт акцентує, що перед початком роботи з поведінкою тварини необхідно виключити проблеми зі здоров’ям. Нерідко агресія або страх можуть бути наслідком болю чи фізіологічних відхилень.
Коли тварина стає агресивною або чогось боїться – це може бути поведінкова проблема. Проте не варто виключати внутрішні хвороби чи біль. Допоки ви не усунете причину болю, корекція поведінки не допоможе. Тому в першу чергу – огляд ветеринарного лікаря
– підкреслює фахівець.
Стосовно тривалості роботи з травмованими тваринами, все залежить від тяжкості випадку. В середньому процес може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, а якщо результату немає тривалий час, то варто переглянути підхід або шукати інші причини.
В середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У складних випадках довше. Якщо після трьох місяців немає ефекту, це означає, що або проблема нерозв’язна, або використовуються невірні методи. Будь-яку поведінку можливо скоригувати, за винятком уражень нервової системи
– пояснює зоопсихолог.
Клочко наголошує, що зоопсихолог фактично працює не тільки з твариною, а в першу чергу з її власником. Саме людина повинна навчитися правильно реагувати на сигнали тварини. Це найбільш дієвий спосіб змін.
Зоопсихолог не проживає з цим псом або котом. Він працює з власником. Потрібно навчити людину бачити сигнали, які подає тварина, та правильно на них відгукуватися. Це найбільш ефективний спосіб змінити поведінку
– говорить Сергій Клочко.
Також експерт вказав на ознаки сильного стресу тварини, на які варто звертати увагу власникам.
Прискорене дихання, слиновиділення, випадіння шерсті – це ознаки стресу. Мимовільне сечовипускання та дефекація – дуже сильний рівень стресу. А стан, коли тварина ні на що не реагує – це позамежне гальмування (Позамежне (охоронне) гальмування – це захисна реакція нервової системи, яка виникає, коли сила або тривалість подразника перевищують межу працездатності нервових клітин). При агресії собака, окрім гарчання та оскалу, може показувати білок ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки підіймати його, але люди не завжди помічають ці сигнали
– наголошує експерт.
Під час реабілітації, особливо після війни або пережитих травм, тварині потрібен спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо звести до мінімуму подразники та уникати жорстких методів дресирування. За словами експерта, насильницькі підходи лише погіршують стан.
Необхідно створити максимально спокійні умови. Можна зашторити вікна, зменшити шум, забезпечити ніжне спілкування, хорошу їжу та вигул. Не слід займатися дресируванням або відпрацюванням команд – це може лише погіршити стан. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово повертається у норму
– пояснив експерт.
Також експерт наголосив, що допомога зоопсихолога може бути результативною у разі наявності відповідної освіти та досвіду у фахівця.