Потепління, коливання температур і функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та ризикованими. Крига може виглядати надійною, але тріснути під вагою людини та потягнути її на глибину.
Тільки з початку року 22 українців втратили життя через ігнорування правил поведінки на кризі. Як не опинитися в їхній ситуації та зберегти собі та рідним життя, розповіли представники ДСНС та “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає пасткою”, як це сталося й 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Померлі та врятовані українці: актуальна статистика жертв криги
Керівник департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький зазначив, що з початку року на водних об’єктах загинули 22 особи.
“На превеликий жаль, одна з них – це дитина”, – додав він.
Разом з тим, за його даними, минулого року на цей самий період статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, за його словами, частково може бути результатом систематичних застережень та інформування населення про ризик виходу на кригу.
У ДСНС також оприлюднили відомості про врятованих на водних об’єктах українців.
“Вийшло з початку року врятувати 15 осіб, з них четверо дітей”, — сказав Вітовецький.
Проте наголосив, що ці цифри не повинні заспокоювати: службам потрібен час, щоб дістатися до місця випадку, а для людини в біді за умов низьких температур його може просто забракнути.
Де найчастіше трапляються трагічні випадки
За спостереженнями рятувальників, найбільша кількість загиблих – на річках. Вітовецький пояснив:
“Якщо ми говоримо про різні види водойм, то зараз найбільше загиблих спостерігається на річках — 15 осіб. І 7 людей загинуло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин смерті переважають не з’ясовані обставини (оскільки їх важко точно встановити після смерті людину, особливо, якщо поряд не було свідків) та рибальство.
Регіональний розподіл: де фіксують найбільшу кількість смертей на воді
ДСНС оприлюднила й області, де з початку року зафіксовано найбільше летальних випадків.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ять осіб, які загинули, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — сказав керівник департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, минулого року серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Окремий акцент під час розмови зробили на водосховищах і територіях біля ГЕС. Тимчасовий виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький наголосив:
“У нашому регіоні й взагалі в нашому кліматичному регіоні немає стабільної криги. Тобто вся крига, яка зараз є, вона жива, вона нестійка”.
Основна причина – функціонування гідрооб’єктів і зміни рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція утворює рух мас води, зокрема підіймає тепліші шари, які підмивають кригу знизу. Крім цього, через війну енергосистема працює в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. В результаті виникають відчутні перепади рівня:
“Ці зміни можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститися, і відразу утворюється така повітряна прослойка і якраз крига стає досить ламкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, які викликають мікротріщини в крижаному покриві. Такі процеси непомітні для звичайної людини, але критично впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Керівник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював основний принцип максимально чітко:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби”.
Він наголосив, що повністю гарантувати безпеку на кризі неможливо через комбінацію природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку та швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка найголовніший ворог”, – наголосив Туманов, говорячи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зазначив: “Процес затоплення авто відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відкрити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в дійсності не працюють.
У ДСНС наголосили: поїздки автівками по замерзлій водоймі — найбільш ризикований типів поведінки на водоймах узимку, тому що людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять в першу чергу викликати екстрені служби: подзвонити з мобільного 101 або 112.
Потім, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельний ризик, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький пояснив українцям основні правила.
Якщо потрібно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не пробити кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця або інший предмет, щоб надати потерпілому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий без свідомості або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) та після витягування одразу перейти до надання домедичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: незважаючи на застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. В такому випадку Олександр Туманов радить хоча б основні речі: не йти на кригу одному, мати товариша та взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А також захопити предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що пливе, але визнав: інколи навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
У фіналі розмови спікери дійшли спільного висновку: тепла погода та перепади температури, а також робота гідротехнічних споруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичайні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без нагальної потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в декілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. З початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на ризику використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.