Європейський Союз і Індія підписали остаточну угоду про всеосяжну вільну торгівлю, яка передбачає зменшення тарифів на автомобілі та вина, що імпортуються з ЄС. Ця домовленість посилює комерційні та політичні відносини між двома найбільшими економіками світу та має неоднозначний вплив на Україну.
Європейський Союз та Індія уклали угоду про вільну торгівлю, що має великий розмах, і яку називають “найбільшою з усіх”. Документ передбачає значне скорочення зборів на машини та вина з ЄС і поглиблює економічні та політичні зв’язки між другою та четвертою найбільшими економіками у світі.
Сьогодні ЄС та Індія завершили обговорення історичної, амбітної та комерційно важливої угоди про вільну торгівлю, найбільшої з тих, які коли-небудь підписували обидві сторони
– повідомили в Єврокомісії.
Як наголошується, угода “посилить економічні та політичні відносини між другою та четвертою найбільшими економіками у світі в період посилення геополітичної напруженості та всесвітніх економічних проблем, підкреслюючи їхню спільну відданість економічній відкритості та торгівлі, що базується на певних правилах.
За даними, ЄС та Індія вже торгують продукцією та послугами на суму понад 180 мільярдів євро щороку. Очікується, що угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року, ліквідувавши або зменшивши мита у вартості 96,6% експорту товарів ЄС до Індії. Загалом, зниження податків, як зазначається, заощадить близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейські товари.
Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Індією є набагато більшою, ніж просто економічна угода. Вона вбудовується у процес формування стратегічного партнерства на тлі великих зрушень у світовій геополітиці та геоекономіці, вважає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Геополітичний контекст
За словами експерта, обговорення та підписання угоди тривали з 2007 року, але її активізацію великою мірою викликала нова політика США та повномасштабна агресія Росії проти України.
Збройна агресія Росії проти України змінила багато аспектів сучасної геополітики та геоекономіки. Також важливим фактором є нова політика Трампа щодо Європи. Цілком ймовірно, що угода так і не була б укладена, якби не ці факти, і переговори тривали б ще дуже довго
– заявляє Желіховський.
Слід зазначити, що Індія традиційно залишається партнером Росії, зокрема, купуючи значну кількість енергоресурсів та військової техніки. У той же час Нью-Делі піддавався критиці з боку західного світу та США за ці придбання.
Нью-Делі зазнавав критики Заходу, оскільки продовжував купувати енергоносії за зниженими цінами. Індія почала змінювати своє ставлення і шукати альтернативні джерела російським ресурсам, хоча і продовжує їх купувати
– зауважує експерт.
Желіховський підкреслює, що Індія проводить політику балансування між Росією, Китаєм та Заходом. Проте останнім часом Нью-Делі виявив більшу зацікавленість у партнерстві із західними країнами.
Експерт також зазначає, що ЄС одночасно розширює зв’язки з країнами Південної Америки.
ЄС шукає партнерів і в Південній Америці – такими державами, як Бразилія та Аргентина. У січні 2026 року ЄС і блок MERCOSUR (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай) уклали історичну угоду про вільну торгівлю після 25 років обговорень. Це створить ринок на 780 мільйонів споживачів, зменшить тарифи на сільськогосподарську продукцію з Південної Америки та промислові товари з ЄС
– зазначає він.
Станіслав Желіховський наголошує, що ЄС активно намагається співпрацювати з Китаєм, хоча це пов’язано з певними ризиками.
ЄС працює з Китаєм, але це завжди ризик, оскільки Китай давно підтримує Росію і має свої геополітичні інтереси. Тут треба дуже обережно знаходити баланс
– пояснює експерт.
Зокрема, Желіховський звертає увагу на те, що угода ЄС з Індією має також військово-політичний аспект. Він підкреслює, що Індія, окрім економіки, активно оцінює оборонні можливості і шукає рівновагу між різними державами.
Індія зацікавлена у зміцненні оборонної співпраці із західними країнами. Вона намагається знайти баланс, щоб не залежати повністю від Росії, особливо у військовій сфері
– зазначає експерт.
Вплив політики Трампа на угоду
Прихід до влади Дональда Трампа значно змінив ситуацію. Сам Трамп запроваджував мита, і Європа потрапила під їхній вплив. Це змусило ЄС шукати нові економічні альянси та підтримку
– говорить експерт.
Станіслав Желіховський акцентує увагу на більш широкому контексті глобальної економічної та політичної конкуренції.
Світ змінюється. Всі шукають собі союзників та зв’язки з державами, які раніше не вважалися союзниками, і, на жаль, певним чином саме політика Трампа посилила ці протести. Те саме ми бачимо на прикладі Канади, яка шукає альтернативи у вигляді Китаю. Ми бачимо, що зараз відбуваються домовленості між Оттавою та Пекіном, і це дуже сильно дратує американського президента, хоча він сам це спровокував
– пояснює Желіховський.
Що все це означає для України
Експерт оцінює наслідки угоди для України як двозначні.
Індія – особливий гравець. Вона має партнерські зв’язки з Росією, тому не можна однозначно сказати, що це позитивний сигнал для України
– каже Желіховський.
В той же час він зазначає, що ЄС, укладаючи угоду, намагається поступово інтегрувати Індію у свій економічний та політичний простір.
ЄС прагне утримати Індію біля себе і перетягнути її на свій бік, зменшуючи залежність від Росії
– наголошує він.
Желіховський додає, що Росія може пропонувати дешеві енергоресурси, але в довгостроковій перспективі така співпраця стає все менш надійною, враховуючи токсичність Росії.
Експерт також відзначає позитивні аспекти для України. Паралельно з глобальними угодами ЄС з Індією важливим для України залишається питання майбутньої інтеграції до Європейського Союзу. Це може відкрити нові економічні можливості, значно розширити ринок для українського бізнесу та сприяти розвитку військових можливостей через співпрацю з партнерами.
Якщо Україна стане членом Європейського Союзу, вона отримає доступ до значно більшого ринку та нових економічних можливостей. Це відкриває додаткові шанси для розвитку бізнесу, торгівлі та інтеграції в європейську економіку. В цілому для України такі угоди створюють як ризики, так і перспективи
– зазначає експерт.