Нинішній стан мобільного зв’язку в українських областях безпосередньо залежить від функціонування енергетичної системи: як планові, так і непередбачені відключення електроенергії впливають на роботу обладнання, а інтенсивні обстріли рф енергетичної інфраструктури зробили енергопостачання в багатьох регіонах непередбачуваним.
Чи зможуть українці принаймні телефонувати один одному під час блекаутів, що очікує на мобільний інтернет в Україні та як енергетична скрута позначається на вартості базових тарифів для населення – УНН поспілкувався з ключовими вітчизняними операторами стільникового зв’язку.
Зараз кожна серйозна атака на енергосистему автоматично шкодить телекомунікаціям: чим більш тривалі та непередбачувані відключення, тим частіше абоненти залишаються без Інтернету і навіть без можливості зателефонувати близьким.
Уряд і оператори повідомляють про “масштабне посилення автономності мереж”. Проте за цими красивими словами приховується проста істина: зв’язок функціонує до тих пір, поки є змога заправляти пальне в генератори та встигати заряджати акумулятори між відключеннями.
Розрахунок на акумулятори та генератори: чи це дійсно допоможе
За відомостями Мінцифри, 100% базових станцій мають акумулятори, більше третини – генератори, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це виглядає як всебічне зміцнення мережі зв’язку. Однак у дійсності батареї витримують лише нетривалі відключення, а генератори є не всюди, їх необхідно обслуговувати, заправляти та фізично охороняти.
Зокрема, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість відключень електроенергії на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го збільшилася до понад 16 годин на день. При такому режимі батареї не встигають заряджатися, і жодні звіти про “посилену автономність” не скасовують факту: там, де немає стабільного електропостачання, зв’язок працює з перебоями.
Vodafone наводить інші дані: у Києві доступність мережі під час найдовших вимкнень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці відсотки не дуже радують абонентів, які саме в періоди найбільших відключень мають складнощі як при спробах додзвонитися рідним, так і при необхідності скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна різниця: де працює майже 100% обладнання, а де — як пощастить
Оператори по суті визнають: справжня якість зв’язку визначається не стільки інвестиціями, скільки станом енергетики в конкретному регіоні. Там, де є хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі загалом по країні, Vodafone – про приблизно 87%.
Однак за цими середніми показниками майже завжди стоять конкретні райони, які залишаються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не вдається дообладнати через розташування на дахах або технічні обмеження. Аварійні бригади змушені вибирати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли паралельно необхідно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають ліміт: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повного заряду. Холоди, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переключаються на мобільний – скорочують час автономної роботи та ще швидше “витрачають” запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви використовуються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.
Оператори рекомендують українцям економно користуватися інтернетом, уникати важкого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це корисні поради, але вони говорять про інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і великою мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв’язок
lifecell звітує, що понад 94% його мережі можуть працювати автономно до 10 годин за умови повного заряду батарей. Для цього оператор придбав 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково закуплено 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюються більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone повідомляє про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячній енергії.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Паливо, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – усе це закладається в тарифи. Vodafone відкрито заявляє, що проблеми зі світлом впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів повідомлять заздалегідь. Насправді ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell заявляє, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone акцентує увагу на багатомільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає конкретної відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нової масованої атаки на енергетику. Досвід минулих років показує, що ризик досить високий.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок у час війни та блекаутів — критично важлива інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на зразок супутникового DirecttoCell дійсно підвищують стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “ненадійним”.
Оператори роблять багато, але їх стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більша ймовірність, що її вартість українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.