В Україні розкрили декілька резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Зокрема, це стосується справи “ДоктораПі”, махінацій з пересадкою органів і звинувачень лікарів клініки “Odrex” у неналежному виконанні професійних обов’язків.
Українська медична сфера тривалий час вважалася закритою системою, де внутрішні огріхи приховували за допомогою латини, а корпоративна етика мала більшу вагу, ніж закон. Однак з часом стали відомі імена, які змінили уявлення про лікаря з рятівника на особу, що фігурує у кримінальних зведеннях. Ці історії – не просто перелік правопорушень, а опис того, як амбіції, користолюбство та відчуття вседозволеності знищують найцінніше – право людини на життя та чесність. Детальніше про найрезонансніші інциденти в медичній галузі читайте в матеріалі УНН.
Хронологія руйнування іміджу лікаря в очах громадськості починається з постаті майже легендарної – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував неймовірні здібності в нейрохірургії.
Його кликали на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, що держава отримала власного медичного обдарування.
Однак за блискучим виглядом ховалася пустка. Слідчі з’ясували, що Слюсарчук не мав повної медичної освіти. Незважаючи на це, він здійснював складні оперативні втручання та “лікував” хворих. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської практики та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про недбалість, яка призвела до трагічних наслідків. Також у рішенні суду були згадані шахрайство та фальсифікація документів.
Ця ситуація стала шоком не лише через масштаб обману, а й через масштаб мовчання. Яким чином система дозволила самозванцю роками проводити операції, виступати на державному рівні та створювати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з поля зору громадськості: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали шквал обговорень. Але незалежно від юридичних тонкощів, “Доктор Пі” залишився уособленням епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою, ніж професійна ліцензія.
Після випадку зі Слюсарчуком суспільство навчилося ставити питання. Проте довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: нелегальна трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже досягнуто, країну приголомшив скандал у найбільш делікатній галузі – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи оголосили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших лікарів. За інформацією слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з порядком у черзі на пересадку органів.
Трансплантація – це сфера, де пацієнт буквально живе від одного дзвінка до іншого. Де сім’ї погоджуються на посмертне донорство, вірячи в чесність системи. Де кожний протокол – питання життя і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його спільникам деякі лікарні практично призупинили операції з посмертного донорства. Медики навіть не наважувалися підписувати документи, боячись кримінальних наслідків. Галузь, яка роками домагалася довіри, опинилася в стані паралічу. Пацієнти, які очікували на серце чи нирку, стали заручниками не лише хвороби, а й кризи довіри.
Після широкого розголосу цього випадку в засобах масової інформації в умах українців знову з’явилися історії про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні імена.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі зі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом удаваного генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до широкого скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та забудовника Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024 року) він лікувався від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта. На даний час справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також звільнено з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська покинула Odrex і зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні йдеться, що при наданні медичної допомоги хворому лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не було призначено необхідну післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перетворився на сепсис. Крім того, слідчі перевіряють інформацію про проведення процедур, які могли бути протипоказані на тлі системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема, йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має також особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім товаришем родини Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом і новенький автомобіль Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта стверджував, що нібито не має жодного відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгувати інвалідністю
Останнім акордом у цій історії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися знімки пачок купюр, що лежали на ліжках, і відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
За інформацією слідства, йшлося про нелегальне збагачення та можливі маніпуляції з висновками про інвалідність. У воєнний час це виглядало особливо цинічно. У той час, як одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “ухилятися” від армії.
МСЕК – це структура, яка вирішує долі тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона стає засобом заробітку, руйнується не лише медична етика, а й уявлення суспільства про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для дебатів про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у свідомості людей образ лікаря як посадовця, який торгує рішеннями.
Чи можливо відновити довіру до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – створюють складний і болючий образ української медицини. У кожній з них є постраждалі: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили рідних, люди, які очікували на трансплантацію, військові, для яких довідка визначала долю.
Коли людина приходить до лікаря, вона приносить із собою не лише історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал відбирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству потрібно відповісти на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Адже медицина без довіри – це система без імунітету.