12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день віддає шану українцям, які зазнали утисків за власні погляди, зокрема під час репресивних заходів 1972 року та поточної російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, в Україні відзначають День українського політв’язня. Ця традиція бере початок у 1975 році в Мордовських таборах за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянської влади. З того часу в цей день щороку згадують українців, які потерпіли за свої політичні переконання та прагнення до свободи.
Деталі
Саме цього дня, 12 січня 1972 року, після різдвяних святкувань почалася друга хвиля розгрому української інтелігенції, яка поклала кінець руху шістдесятників. У той рік протягом декількох днів у Києві та Львові було заарештовано Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасів-Калинець.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Загалом у 1972-1974 роках було проведено понад тисячу обшуків, затримано 193 особи, з них 100 – за антирадянську агітацію та 27 – за релігійні вірування.
Під час показу фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали піднятися на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під петицією протесту підписалися 140 присутніх.
За потяг до свободи кремль карав жорстко: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання – й вислані за межі України – до мордовії та пермської області росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого влада боялася найбільше, було відправлено до психіатричних лікарень.
В цілому боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні розпочалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників налякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Лише за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано близько 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традицію відзначення Дня українського політв’язня було започатковано в 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянської системи. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени якої теж досить швидко потрапили під репресії.
Сучасна російська влада переймає радянські методи боротьби з інакомислячими. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, вчиняти військові злочини, порушувати права і свободи людини.
Зокрема, станом січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.