У приватних лікарнях із високими цінниками клієнти оплачують не тільки комфорт та новітні технології – вони купують почуття захищеності. Проте коли трапляється катастрофа, сім’ї нерідко вступають у багаторічну битву за правосуддя. Три гучні випадки лікарських трагедій демонструють, наскільки важким може бути шлях від смерті хворого до винесення вироку.
За великими рахунками у приватних лікарнях як правило стоїть не тільки комфорт та прогресивне лікування, а очікування пацієнта на те, що тут його здоров’ю нічого не загрожує. Коли трапляється найгірше, справжнє обличчя клініки визначається здатністю взяти на себе відповідальність за можливі прорахунки. На жаль, часто замість відвертості близькі померлих, в один з найтяжчих етапів життя, зустрічаються з боротьбою лікарні за її репутацію. Про те чи має український хворий реальний захист та як на нещасні випадки у своїх приміщеннях реагують приватні медзаклади, читайте в матеріалі УНН.
Комерційна медицина в Україні за останні роки стала символом зручності та сучасних технологій. Обираючи приватні медустанови, пацієнти покладаються на безпеку, компетентність і першокласний сервіс. Водночас, пацієнти усвідомлено згодні на значні суми, адже вартість медичних послуг сприймається, як виправдане вкладення у здоровʼя та спокій.
Однак навіть у найсучасніших лікарнях виникають критичні ситуації. У такі моменти важливим тестом для лікарні стає її здатність відповідати за помилки, а не ховатися за іміджевими заходами. Але, чесну позицію у таких ситуаціях займають не всі.
Випадок про смерть Аднана Ківана перетворився на “Випадок Odrex”
Смерть власника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в одеській лікарні Odrex стала переломним моментом для репутації закладу. Власник імперії Kadorr Group, людина, чий достаток давав можливість обрати найкращих лікарів світу, довірив своє здоров’я одеському Odrex. Тому що саме в цій лікарні він лікувався останні роки, саме в цій лікарні працює лікар підприємця Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом і новенький автомобіль Lexus на весілля. Однак, як свідчать матеріали кримінального провадження, статус підприємця та постійного відвідувача лікарні не став запорукою від того, що розслідування називає лікарською халатністю.
Смерть Аднана Ківана стала початком резонансного кримінального процесу, який триває й досі. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з клініки). За версією слідства, незважаючи на онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на ряд можливих промахів: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення обовʼязкової антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той момент була абсолютно протипоказана хворому.
Поки лікарі знаходяться під нічним домашнім арештом, захист, схоже, вибрав тактику виснаження суду. Засідання переносяться через неявку юристів лікарів. Одночасно з цим, Odrex розгорнула велику інформаційну кампанію: замість визнання помилок та внутрішнього розслідування, клініка зосередилася на судових позовах проти ЗМІ та спробах покращити репутацію.
Проте реакція громадськості не змусила себе чекати: після того, як випадок про смерть Аднана Ківана стала відомою, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex та ті, кому вдалося вижити – почали відкрито розповідати про свій досвід. Крім того, гучна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох сімей, які роками судяться з Odrex через смерть своїх близьких в лікарні.
На фоні загальноукраїнського розголосу, люди обʼєдналися в рух StopOdrex, створили власний вебсайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе потерпілими від лікування в скандальній лікарні анонімно діляться особистими історіями та розповідями про своїх померлих близьких, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та лікарів лікарні і підтримують один одного.
Фатальна помилка у лікарні “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї завершився трагедією. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальним наркозом – послугу, яку клініка рекламувала як безпечний і зручний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У лікарні розпочали реанімаційні заходи, пізніше дитину доставили до лікарні. Лікарі констатували глибоку кому. Через декілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарю-анестезіологу оголошено про підозру. За версією слідства, під час наркозу було використано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу скасував видану їм ліцензію. Наразі розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову підняла важливе питання: наскільки безпечними є процедури під загальним наркозом в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних лікарнях. Для батьків це – велике горе. Для системи охорони здоров’я – випробування на можливість чесно розібратися і надати відповідь, що саме пішло не так та хто понесе відповідальність за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась найвищим вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найвідоміших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися трагічно: її донька Віра народилася з важким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко невірно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже показували критичний стан дитини, рішення про терміновий кесарів розтин було прийняте занадто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із проблемами медичної системи. Лідія Косогова стверджувала, що після трагедії спілкування з “Лелекою” фактично припинилося, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу в свою чергу називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Незважаючи на те, що обвинувачений акушер-гінеколого не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найвищого покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав лікарню виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди сім’ї.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії об’єднує трагічний сюжет: смерть, підозра у лікарській халатності й довгі роки боротьби за правосуддя.
Кожна справа має свої обставини, проте наслідки дуже схожі. Замість швидкого і чіткого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перепони. Родини, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
В результаті, ці історії висвітлюють проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять запитання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної невідворотності відповідальності за лікарську недбалість.