В рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі Україна має намір укласти домовленості про безпекові гарантії з боку США та про економічне відновлення на суму $800 млрд. Президент Зеленський сподівається на затвердження документів, попри неоднозначну точку зору Дональда Трампа.
У понеділок, 19 січня, у швейцарському місті Давос розпочав свою роботу 56-й Всесвітній економічний форум, який триватиме до 23 січня. За оцінками аналітиків, для України цьогорічний форум є чимось більшим, ніж просто платформою, яка визначатиме зовнішньоекономічний курс на поточний рік. Давос-2026 наразі присвячений не стільки економічним питанням, скільки тематиці війни та безпеки. Це особливе дипломатичне поле битви, на якому офіційний Київ, США та держави-союзники вчергове спробують припинити військові дії на українській території. Чого очікувати Україні від цьогорічного всесвітнього економічного форуму, з’ясовували УНН.
Слід відзначити, що очільник держави Володимир Зеленський вже висловив власні надії щодо Давосу-2026. Він переконаний, що саме на форумі країна зможе здійснити перші кроки до завершення військового конфлікту.
“Зараз проводимо роботу над двома документами. Група фахівців відправилася до Сполучених Штатів Америки для остаточного узгодження деяких матеріалів, пов’язаних із гарантіями безпеки. У разі їх схвалення американською стороною, буде можливо укласти угоду під час Давосу”, – заявив Зеленський 16 січня в ході пресконференції.
Безпекові гарантії для України: чим може завершитися політична гра Трампа в Давосі
Обговорюється питання надання надійних міжнародних гарантій безпеки для України. Офіційний Київ вже завершив розробку проєкту двосторонньої угоди зі США про гарантії безпеки та прагне затвердити його на найвищому рівні.
Згідно зі словами Президента України Володимира Зеленського, українська сторона фактично підготувала документ і очікує на “особисте “так” Дональда Трампа” (іншими словами, політичне схвалення від президента США). Давос був обраний як місце, де планується організувати спільну зустріч Трампа із Зеленським та лідерами країн-союзників – Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Канади, а також керівництвом Єврокомісії.
Проте невизначеною величиною залишається позиція самого Дональда Трампа. Незважаючи на зусилля команди Зеленського отримати підтримку Білого дому, лідер Білого дому останнім часом відкрито висловлюється критично на адресу Києва.
Так, в інтерв’ю Reuters він повідомив, що, на його думку, російський президент володимир путін “готовий досягти мирної угоди”, у той час як Україна “менш готова”. На питання, чому мирні переговори досі не дали результату, Трамп відповів одним словом – “Зеленський”, натякнувши на нібито провину української сторони.
Ці твердження викликали негайну реакцію офіційної москви: у кремлі погодилися з риторикою Трампа, відкрито назвавши Зеленського головною перешкодою для встановлення миру.
Офіційний Київ, у свою чергу, неодноразово підкреслював: причина затягування війни – агресивні наміри росії. Як заявив Зеленський, бажання москви знищити Україну доводить, що їй потрібні не угоди, а продовження агресивних дій. Таким чином, українська влада наполягає на тому, що шлях до реального миру лежить не через термінові домовленості з агресором, а через посилення оборони та міжнародної підтримки України.
На тлі вищезазначеного, після Давосу Україна може зіткнутися з декількома можливими сценаріями розвитку подій:
- підписання базової угоди про гарантії, за умови, якщо лідер США погодиться на створення сприятливих і безпечних умов для України;
- Вашингтон перекладає більшу частину відповідальності за припинення війни в Україні на європейських союзників. Водночас США дистанціюються від проблеми;
- Сполучені Штати уникають будь-яких зобов’язань щодо бойових дій в Україні, і офіційний Київ опиняється в “сірій зоні” після можливого перемир’я.
Економічні “відновлення та процвітання” України й Давос-2026: який документ планується підписати
Україна розраховує, що після закінчення Всесвітнього економічного форуму в Давосі зможе “підписати важливий документ, який буде стосуватися економічного відновлення та довготривалого процвітання України”. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на джерела, поінформовані про хід переговорів.
За інформацією видання, йдеться про велику угоду щодо відбудови країни на суму близько 800 млрд доларів. Передбачається, що підписання цього документа відбудеться саме в Давосі, на полях економічного саміту, де зазвичай обговорюються глобальні фінансові та інвестиційні ініціативи.
Стратегія офіційного Києва полягає в тому, щоб заохотити Сполучені Штати до активної підтримки, запропонувавши взаємовигідне партнерство.
За словами посла України в США Ольги Стефанішиної, робота над цією угодою ведеться окремо від підготовки до укладення безпекової. Розголошувати більше деталей про документ дипломат не стала.
Тим часом The Telegraph, посилаючись на власні джерела в політичних і дипломатичних колах, повідомляє, що саме європейські союзники запропонували укласти цю угоду в Давосі як на нейтральній території, і очікується, що документ підпишуть особисто Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Документ може включати довгострокові інвестиції США у відновлення зруйнованої інфраструктури, доступ американських компаній до українських природних ресурсів і проєктів розвитку.
Дональд Трамп, який неодноразово наголошував на своїх підприємницьких здібностях, може позитивно відреагувати на подібні пропозиції української сторони. Власне, адміністрація Білого дому вже висловлює готовність пов’язувати підтримку України з економічною вигодою для Америки. Однак залишається питання: чи обмежиться Вашингтон лише фінансово-інвестиційними проєктами, уникаючи прямих зобов’язань у сфері безпеки? Інакше кажучи, план відновлення не повинен замінювати оборонну підтримку, а лише доповнювати її.
Варто зазначити, що президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українська делегація перед Давосом працювала у Вашингтоні саме над двома взаємопов’язаними пакетами – безпековим та економічним. У разі узгодження обох документів, їх можуть офіційно підписати під час форуму або найближчим часом після нього.
Таким чином, у позитивному сценарії, укладення “Угоди про процвітання” надасть імпульс економічному відродженню і стане політичним сигналом безповоротної підтримки України з боку Заходу. Інвестування американського капіталу в українські проєкти створить додаткові гарантії, що Вашингтон буде зацікавлений у стабільності та безпеці на українській території.
Водночас, слід враховувати і ризики: значні кошти від донорів надходитимуть лише за умови прозорості та реформ, а також після встановлення сталого миру. Крім того, надмірний акцент на економіці без одночасного зміцнення обороноздатності може виявитися недостатнім стримувальним фактором для Росії.
Тому завдання Києва – переконати партнерів, що відбудова України та її безпека є невід’ємними складовими єдиного плану. Давос надає можливість представити це бачення світовим лідерам і закріпити його в конкретних домовленостях.
Мирні переговори з росією: чому крапки над “і” можуть бути розставлені саме на форумі
Ще одна важлива для України тема, про яку говоритимуть у Давосі, ймовірно, не лише за лаштунками, це переговори про мир з президентом рф володимиром путіним.
І тут вже зараз у коаліції союзників України відбувся розкол.
Деякі лідери Західної Європи все частіше говорять про необхідність залучення москви до діалогу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон 6 січня заявив, що Париж працює над налагодженням контактів із путіним “найближчими тижнями”.
А прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтримала цю ідею, запропонувавши призначити спеціального посланника ЄС для переговорів із кремлем.
Таку позицію поділив і новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який висловив сподівання на поступове “переналагодження відносин ЄС із Росією”.
Ці заяви свідчать про те, що в провідних столицях Європи формується потреба у відновленні діалогу з москвою, навіть якщо міцного миру ще не досягнуто.
Водночас інша група союзників рішуче виступає проти передчасних поступок кремлю.
Велика Британія відкрито виступила проти ідеї “раннього діалогу”. Глава МЗС Британії Єветт Купер 15 січня наголосила, що не бачить “жодних доказів того, що Путін дійсно хоче миру”. За її словами, поки москва не продемонструє серйозної готовності припинити агресію, говорити з нею не на часі; замість цього слід збільшувати військову допомогу Україні і тиск санкцій.
Аналогічної точки зору дотримуються країни Східної Європи та балтійські держави: будь-які переговори заради самого процесу лише легітимізують захоплення українських територій і дадуть Кремлю перепочинок.
Таким чином, у межах самого ЄС проявилася лінія розмежування: частина лідерів вважає за можливе сісти з путіним за стіл переговорів, інша частина вважає це небезпечним відхиленням від принципової лінії.
Наслідки домовленостей між союзниками на полях Давосу для України можуть бути неоптимістичними. Якщо впливові столиці ЄС почнуть схилятися до компромісів із Путіним, зростає ризик тиску на Київ з метою погодитися на невигідні умови миру.
З іншого боку, тверда позиція таких союзників, як Британія, Польща, країни Балтії та скандинавські держави, надає Україні дипломатичну підтримку. Їхнє повідомлення зрозуміле: переговори з агресором можливі лише після зміни його поведінки, а не ціною односторонніх поступок.
Саме тому Давос-2026 для України стає не стільки економічним форумом, скільки перевіркою на міцність західної коаліції та на здатність Києва “об’єднати” безпеку та відбудову в один пакет.
Основна інтрига полягає в тому, чи перетвориться прагматизм Дональда Трампа на реальні безпекові зобов’язання, а не лише на інвестиційні обіцянки під майбутні контракти.
Водночас Європа вступає у фазу внутрішньої дискусії про допустимість діалогу з москвою, і результат цієї дискусії безпосередньо впливатиме на те, чи посилиться тиск на Україну щодо компромісного миру, чи навпаки буде закріплено курс на примус росії до зміни поведінки.
Зрештою, головним активом України на полях Давосу є здатність переконати партнерів у простій логіці: інвестиції працюють лише там, де є гарантії безпеки, а мир можливий лише там, де агресор не має стимулів продовжувати війну. Якщо ці дві формули не будуть зафіксовані в конкретних рішеннях і документах, Давос ризикує увійти в новітню історію України гучними заявами, але слабкими реальними діями.