Тиха загроза: Лікарські прорахунки і їх вплив на долі людей

Лікарські прорахунки є однією з основних небезпек для хворих у світі: від 3% до 25% тих, хто лікується в стаціонарі, мають ускладнення через лікарську халатність. Помилкові діагнози, похибки в терапії та недотримання медичних правил призводять до серйозних наслідків. В Україні проблема ускладнюється відсутністю точних даних статистики та дієвої системи відповідальності, що руйнує віру в охорону здоров’я.

Неточний діагноз, некоректне лікування, непрописання потрібних медикаментів або ж навпаки призначення зайвих – все це дійсність, з якою, як показує досвід, може зіткнутися будь-хто з нас. Міжнародна статистика показує, що до чверті тих, хто потрапляє до лікарні в розвинених державах, відчувають наслідки через лікарські огріхи, пише УНН. 

Світова “епідемія” лікарських прорахунків

Від 3% до 25% пацієнтів, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в розвинутих країнах, зазнають негативних наслідків від лікарської неправоти. В американській системі охорони здоров’я щорічно стається понад чверть мільйона помилок в діагностиці, і на них припадає приблизно десята частина негативних випадків, включаючи летальні. Як стверджують дані ВООЗ, 4 з 10 хворих страждають в умовах надання первинної або амбулаторної допомоги.

До найбільш поширених ризикованих дій і явищ, які можуть зашкодити пацієнту, зокрема, відносять: помилки при вживанні ліків, небезпечні хірургічні втручання, поширення інфекцій під час надання медичної допомоги, діагностичні неточності. 

Лікарські огріхи – це серйозна і складна проблема, яка шкодить хворим по всьому світу. Статистичні дані шокують, адже лише помилки в діагностиці трапляються з частотою від 5% до 20% від загальної кількості випадків звернень пацієнта до лікаря. 

Причин для подібної ситуації безліч. Від недостатньої підготовки кадрів чи браку ресурсів до неузгодженості нормативної бази, від неналежної взаємодії з іншим медичним персоналом до порушення черговості при здійсненні медичного втручання. 

Лікарські похибки в Україні

В Україні немає ні юридично закріпленого визначення лікарської неправоти, ні відповідних статистичних даних. За відомостями на 2019 рік від проблем, яких можна було б уникнути, щодня в лікарнях помирало більше 30 хворих. І, як свідчать показові кейси останніх років, ситуація з того часу не змінилася. Згадайте лише, скільки випадків смертей або непоправних наслідків для здоров’я хворих сталося від невірно підібраної анестезії за останні роки?

І це тільки ті випадки, про які ми дізнаємося з новин – адже за ними порушуються кримінальні справи, і вони стають предметом для широкого суспільного обговорення. Як от, наприклад, так звана “Справа Одрекс”, в якій лікарям закидають неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). У справі фігурують лікарі приватної клініки “Одрекс” – Віктор Русаков та Марина Бєлоцерковська. За інформацією слідства, Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, яка є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.

Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла викликати неконтрольований розвиток інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом. Окрім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той момент були протипоказані пацієнту, зважаючи на стан його здоровʼя, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.

Зараз справа розглядається в Приморському суді Одеси по суті. І саме суд поставить в ній крапку. Але ця справа вже викликала збурення в суспільстві та винесла на поверхню цілу низку історій від пацієнтів клініки “Одрекс” та їхніх родичів: тут і неправильна постановка діагнозів, і призначення зайвих ліків, і ігнорування потреб пацієнтів. Загалом все, що у світовій практиці підпадає під визначення лікарської неправоти. 

Уникнути неможливо

Лікарські похибки були і будуть. Але досвід країн з розвиненою медициною та стабільною системою охорони здоров’я доводить, що відсоток несприятливих для хворих наслідків можна значно зменшити. Вся суть у стратегії запобігання лікарським прорахункам. Сюди відноситься й активна зацікавленість лікаря – він повинен вміти слухати хворого, приділяти йому повну увагу, зважати на дрібні деталі. Важливими є вміння членів медичної команди взаємодіяти, дотримання послідовності дій та протоколів лікування. У клініках формується культура безпеки – від безпеки роботи лікарів до максимальної безпеки проведення медичних втручань та перебування пацієнта у стаціонарі. 

Ще одна важлива складова стратегії запобігання лікарській похибці – створення системи реєстрації інцидентів, аналіз ситуацій та врахування висновків. Цьому сприяє і можливість постраждалих або їхніх родичів для судового захисту порушених внаслідок похибки прав та отримання фінансової компенсації. 

Судові прецеденти формують практичну реалізацію правозастосування медичних протоколів або визначають наслідки їх порушень у конкретних випадках. Своєю чергою, визнання наявності випадків лікарської недбалості та ефективний захист інтересів потерпілого пацієнта забезпечують чесну оцінку дій системи охорони здоров’я та доступність інформації

– розповіла УНН адвокат, засновниця ТОВ “Юридична компанія “ЛОДЖІК” Валерія Одинцова.

Вона також додала, що подібні судові процеси виконують ще одну важливу функцію – підвищують прозорість системи. Коли випадки можливих помилок або недбалості стають предметом судового розгляду, пацієнти отримують розуміння того, як функціонує механізм відповідальності, і чи може він бути результативним. Фактично йдеться про формування довіри до медицини як інституту.  

В Україні, на жаль, система судового оскарження лікарської похибки не розвинена. Навіть відкриття кримінального провадження не гарантує настання справедливості. 

Джерело