Психологиня Світлана Арефнія поділилася інформацією про те, як довготривалі перебої з електропостачанням, обігрівом і комунікаціями позначаються на душевному стані як дорослих, так і дітей. Вона надала рекомендації стосовно збереження психологічної стійкості та вказала на індикатори, які сигналізують про необхідність консультації у фахівця.
Затяжні вимкнення електрики, брак тепла та відсутність можливості зв’язатися з рідними, безсумнівно, позначаються на ментальному здоров’ї як маленьких, так і великих. Психологиня Світлана Арефнія виключно для аудиторії УНН дала настанови, як підтримати дітвору, коли самі батьки знесилені.
Що відбувається з нашою психікою в стресових умовах
В екстремальних обставинах людська психіка функціонує по-іншому, постійно перебуваючи в стані пристосування до небезпеки, що є значним психологічним випробуванням. У зрілих людей і дітей психіка реагує і адаптується по різному
“На нейрофізіологічному рівні активується симпатична нервова система, що відповідає за реакцію “борись або тікай”. У зрілих людей це може виявлятися посиленою стурбованістю, роздратованістю, порушенням сну, емоційним виснаженням або відчуттям відсторонення”, – повідомила Арефнія.
Для малечі наслідки таких умов можуть бути ще серйознішими, оскільки їхня психіка ще остаточно не сформована. Але деякі відповіді є звичайною реакцією на напруження.
“У дітей частіше спостерігаються побоювання, примхливість, регресивні моделі поведінки (повернення до дитячих звичок), соматичні скарги, труднощі з концентрацією. Такі реакції є природною відповіддю психіки на постійний стрес, а не ознакою психічних розладів”, – додала психологиня.
Темрява + холод = відчуття втрати контролю: як з цим боротися
Темрява і холод посилюють занепокоєння і відчуття небезпеки, а почуття контролю поступово зникає через відсутність фізичного благополуччя. Важливо повернути собі відчуття контролю.
“Ефективною в таких умовах є самодопомога, орієнтована на тілесну регуляцію: тепло (ковдра, теплий одяг, гарячий напій), повільне дихання з подовженим видихом, контакт із реальними відчуттями тіла, прості повторювані дії, наприклад, дотик до твердої поверхні, концентрація на звуках, запахах, тактильних відчуттях. Ці кроки допомагають зменшити фізіологічну напругу й нормалізувати емоційний стан”, – радить психологиня.
Щоб послабити відчуття безпорадності, слід зосередитися на тому, що ви можете контролювати: щоденна рутина, організація часу, турбота про основні потреби.
“Опора також відновлюється через усвідомлення власних цінностей і сенсів, які допомагають переживати тривалу невизначеність”, – зауважує психолог.
Як підтримати дитину, коли ви і самі виснажені
Ви можете бути змученим, але мусите зберегти емоційний контакт з дитиною. Підтримка дітей у складний період має надзвичайно важливе значення. Діти орієнтуються на стан дорослого, тому важливо підтримувати емоційний звʼязок.
“Підтримуючими факторами залишаються рутина, передбачуваність, фізичний дотик і відчуття присутності дорослого. В умовах кризи достатньо бути не бездоганним, а емоційно доступним, щоб дитина бачила “залученість” дорослого в її життя”, – розповідає фахівчиня.
Коли слід бити на сполох і звертатися до спеціаліста
“Психологічна допомога необхідна, якщо тривожні або депресивні ознаки не слабшають протягом декількох тижнів, порушується сон і здатність до щоденного функціонування, з’являється почуття відчуження від себе або нав’язливі думки про безвихідь”, – зазначає Світлана Арефнія.
Також терапевтка наголошує, що візит до фахівця в таких умовах – не ознака слабкості, а крок до збереження психологічного благополуччя.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.