“Інцидент Odrex” виявився індикатором фундаментальних негараздів української медичної сфери: недосконалого правового регулювання, відсутності чітких рамок відповідальності та механізмів професійного контролювання. Фахівці та представники влади підкреслюють: без лікарського самоврядування та відкритих способів оцінювання медичної допомоги – система не має майбутнього.
Вітчизняна система охорони здоров’я тривалий час перебуває у стані часткового регулювання. Правові акти, котрі мали б однаковою мірою убезпечувати як лікарів, так і пацієнтів, в дійсності часто не діють ні в один, ні в інший бік, пише УНН. В окремих випадках законодавство не надає медичним працівникам ясних інструкцій та гарантій, в інших – залишає пацієнтів наодинці з наслідками лікарських упущень.
Але найбільшу загрозу становить не тільки недосконалість нормативно-правової бази, а й необдумана підтримка лікарів, яка іноді перетворюється на свідоме приховування та виправдовування серйозних медичних прорахунків колег. За таких обставин система фактично позбавлена внутрішніх важелів самоконтролю та професійної підзвітності.
Як зауважує колишній очільник Міністерства охорони здоров’я України Олег Мусій, теперішня модель регламентування медицини в Україні не формує рівноваги між державним наглядом та професійною відповідальністю самих лікарів.
Чинне законодавство, ті інструменти, котрі існують у медицині, не забезпечують захист як лікарів, так і пацієнтів. Це обумовлено тим, що в нас збереглася дотепер стара система з часів Радянського Союзу управління в охороні здоров’я. Так звана командно-адміністративна система, де за професію лікаря відповідає Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я чи департаменти на місцях та заклади медичні. А самі лікарі не володіють таким дієвим і перевіреним часом добрим інструментом, який є в країнах, приміром, Європи, він називається професійне самоврядування
– вказує на головну проблему сучасної медицини Мусій.
Саме відсутність професійного самоврядування, за словами екс-міністра, позбавляє медичну галузь механізмів внутрішньої оцінки дій лікарів та дієвого реагування на порушення норм.
Згоден з ним і народний депутат України Оксана Дмитрієва. Як заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, вона заявила, що в Україні не вистачає чітких способів отримання доступу до медичної документації, незалежних експертиз, прозорих важелів оцінювання медичної допомоги та відсутній баланс відповідальності між лікарем, установою та власниками.
Окремі резонансні випадки в медицині вкотре демонструють, що нам потрібні зрозумілі, передбачувані та єдині правила, які одночасно убезпечують і пацієнта, і лікаря. Коли виникають конфлікти, суспільство бажає зрозуміти: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено розслідування, хто несе відповідальність і які висновки будуть зроблені. Але сьогодні в українському законодавстві не вистачає механізмів, котрі забезпечують прозорість та справедливість у подібних випадках
– підкреслила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українське законодавство не містить точного визначення, що являє собою медичний інцидент, у яких випадках йдеться про кримінально карану халатність, а коли – про клінічну помилку, котра потребує експертного аналізу, а не каральної реакції. Дмитрієва анонсувала законодавчі зміни, що за планом захищатимуть права пацієнтів, забезпечуватимуть об’єктивне та кваліфіковане оцінювання дій лікарів, зводять до мінімуму необґрунтовану криміналізацію медичної діяльності, сформують культуру безпеки пацієнта та відкритості в медичних закладах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного розв’язання, котре слугуватиме і людям, і медичній спільноті
– наголосила нардеп.
Смерть пацієнта та підозра двом лікарям
Одним із найбільш показових прикладів стала смерть одеського бізнесмена Аднана Ківана – випадок, що ліг в основу так званої “Справи Odrex” та став початком широкого суспільного обговорення.
Відомо, що протягом останніх пів року свого життя Аднан Ківан лікувався саме в клініці “Одрекс”. Його лікуванням займалася онкологиня Марина Бєлоцерковська, котра, за інформацією редакції УНН, підтримувала зв’язок із родиною пацієнта та давала рекомендації щодо подальшої терапії.
Марина Бєлоцерковська, онколог
Оперативне втручання, в свою чергу, проводив хірург Віктор Русаков – давній приятель родини Ківанів. За інформацією журналістки Зої Казанжи, за життя Аднан Ківан подарував Русакову квартиру з ремонтом у новозбудованому житловому комплексі та автомобіль Lexus. Та це не завадило самому Русавоку після смерті свого пацієнта, стверджувати, що він не мав жодного відношення до його лікування.
Віталій Русаков, хірург
Обом лікарям оголошено про підозру у кримінальному провадженні щодо смерті Аднана Ківана. Медикам інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). На даний час і Русаков, і Бєлоцерковська відсторонені від медичної діяльності та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту, з зобов’язанням носити електронні браслети.
Також відомо, що після смерті Аднана Ківана, онколога Марину Белоцерковську в досить короткі строки звільнили з одеської клініки. І, як повідомляють власні джерела редакції УНН, Odrex на цьому не зупинився – під звільнення потрапила частина медперсоналу, котрий був причетний до лікування Аднана Ківана.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час надання медичної допомоги Аднану Ківану медики допустили суттєві помилки, внаслідок чого у пацієнта розвинувся сепсис, що на тлі онкологічного процесу призвів до летального випадку.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчі, покладаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта. Як засвідчено комісійною судово-медичною експертизою, під час надання медичної допомоги не було забезпечено належного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті пацієнта
– йдеться у повідомленні ОГП.
Антибіотики, сепсис та протипоказані процедури
Як стало відомо, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, котра є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність вчасного призначення антибіотиків могла спричинити неконтрольований розвиток інфекційного процесу, котрий згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом.
Окрім того, лікарями могли проводитися медичних процедур, котрі на той момент були протипоказані пацієнту, з огляду на стан його здоровʼя, зокрема виражені ознаки системного запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Попри тяжкість обвинувачень, Русаков отримав широку громадську підтримку з боку частини медичної спільноти. Втім, експерти застерігають: необдуманий захист конкретного лікаря без аналізу фактів та медичних стандартів не тільки не допомагає системі, а й руйнує довіру до професії.
На переконання колишнього очільника Міністерства охорони здоров’я України Олега Мусія, вихід із цієї ситуації можливий лише за умови створення в Україні повноцінного лікарського самоврядування, котре дозволило б професії самостійно реагувати на порушення норм і морально-етичних принципів.
В лікарському контексті це професійне лікарське самоврядування в Україні, яке здійснює управління системою охорони здоров’я поруч з державою. Держава відповідає за державні речі, а за професійні речі – відповідає своя професійна корпоративна організація лікарського самоврядування. І разом вони управляють системою, тоді ця система збалансована і від цього виграють не тільки лікарі, а виграють і пацієнти, тому що є апеляційний орган. На сьогодні, на жаль, такого механізму у нас немає
– констатує Мусій.
Без реального нагляду, професійної підзвітності та чесного саморегулювання медицина ризикує втратити найголовніше – довіру пацієнта. Адже “лікарський халат” не може бути індульгенцією від відповідальності за втрачене людське життя через недбалість чи промахи.
“Справа Odrex” як ознака системного захворювання галузі
Смерть Аднана Ківана стала центральним епізодом “Справи Odrex” – історії, котра виходить далеко за межі однієї трагедії через можливу лікарську халатність. Родичі загиблого та інші пацієнти клініки наполягають на повному та неупередженому розслідуванні, заявляючи про численні випадки можливих медичних порушень у приватному медзакладі.
Саме тому все більше підтримки отримує громадський рух Stop Odrex, котрий закликає не замовчувати проблему, а відкрито розповідати власні історії, повʼязані з лікуванням у приватній одеській клініці “Одрекс”.
Колишні пацієнти клініки та рідні тих, хто помер після лікування там створили сайт Stop Odrex, на якому зібрані історії постраждалих та публікуються новини, щодо перебігу кримінальних справ проти клініки “Одрекс”. Крім того, на сайті можна розповісти власну історію, повʼязану з лікуванням в Odrex: анонімно, або відкрито; з дозволом на публікацію історії на сайті та у ЗМІ і без.
Рідні померлих пацієнтів Odrex також записали відеозвернення до правоохоронців та влади. Вони просять забезпечити чесне та прозоре слідство, а також закликають віднайти справедливість. Адже, за їхніми словами, звичайним громадянам України складно протистояти приватній клініці, яка має підтримку МОЗ та значні фінансові ресурси. Завдяки яким може залучати дорогих адвокатів та реалізовувати медійні кампанії для покращення іміджу.