Інтелект, створений штучно, може зменшувати аналітичні здібності та викликати звикання, однак він також сприяє вивільненню ресурсів для складніших задач. Фахівці підкреслюють, що дія ШІ визначається тим, як ми з ним працюємо.
Штучний інтелект все більше проникає в звичне життя: освіта, робота, особисті вибори. Разом з тим, простота і швидкість результатів можуть породжувати нові психологічні труднощі. Про те, чи впливає ШІ на здатність думати, об’єктивно оцінювати відомості та емоційний стан особистості, УНН запитав у знавців.
Чи є небезпека послаблення критичного мислення
Нині, Штучний інтелект активно впроваджується у повсякденність і частіше позначається не тільки на робочому процесі, а й на манері міркування людини. Системи рекомендацій, чат-боти, цифрові помічники та навчальні платформи на базі ШІ вже стали звичайними засобами для багатьох користувачів у всьому світі, а згідно з аналізом Statista, прогнозується, що світовий ринок ШІ буде збільшуватися на 54% кожного року.
Втім, разом з перевагами – автоматизацією, оперативністю обробки даних та зменшенням кількості похибок – можуть з’явитися і деякі загрози. Наприклад, згідно з відомостями Masarat Initiative, через використання ШІ можливе послаблення критичного мислення, формування прихильності до технологій і вплив на ментальний стан людини, особливо в галузі навчання.
Про ризики згадує і нейрофізіолог, доктор наук, ректор ПВНЗ “Академія Добробут” професор Нана Войтенко. Згідно з твердженням науковиці, дію штучного інтелекту не можна чітко визначити негативною чи позитивною, оскільки все залежить від того, як саме людина його застосовує, а особливо важливим це питання стає в контексті освіти та розвитку мислення.
Тут немає єдиної відповіді. З одного боку, штучний інтелект може робити мозок більш пасивним, а з іншого – допомагати йому працювати продуктивніше. Ми дійсно можемо покладатися на ШІ у певних фактах і звільняти оперативну пам’ять для інших задач. Це не означає, що ми втрачаємо можливість запам’ятовувати, ми просто починаємо запам’ятовувати інше
– пояснює нейрофізіолог.
На думку Войтенко, ситуація аналогічна тому, як людство колись звикло до мобільних телефонів та калькуляторів і тепер рідше зберігають у пам’яті номери телефонів чи дати, а натомість можуть краще концентруватися на складніших, аналітичних задачах. Разом з тим, неконтрольоване використання ШІ може мати і небажані наслідки.
Якщо ми зовсім не вправляємо робочу пам’ять і постійно делегуємо мислення, то з часом може зменшуватися здатність до запам’ятовування й концентрації. Постійні короткі запити формують розрізнене мислення. Але якщо застосовувати ШІ активно, тобто аналізувати, зіставляти, ставити складні питання, ось тоді підсилюються зони мозку, відповідальні за узагальнення й критичне мислення. ШІ не змінює наш мозок сам по собі, його змінює спосіб нашої взаємодії з ШІ
– пояснює Нана Войтенко.
Що відбувається з нейронними зв’язками
Особливу увагу, професорка акцентує на формуванні нейронних зв’язків. За її словами, мозок прогресує через активне використання певних функцій, а без практики, ці зв’язки поступово стають неактивними, і це особливо важливо для дітей та підлітків, адже у них мозок ще знаходиться у стадії формування.
Нейронні зв’язки формуються тоді, коли ми їх використовуємо. Якщо підліток повністю перекладає аналіз і прийняття рішень на штучний інтелект, є ризик, що деякі важливі зв’язки просто не сформуються. Особливо це стосується префронтальної кори, яка відповідає за планування, волю та обдумані рішення
– говорить професорка.
Тоді як для вже зрілих людей – штучний інтелект може стати корисним для оптимізації розумової діяльності. Він може скоротити щоденне навантаження й дозволити направити ресурси мозку на важчі завдання. Як приклад, експертка наводить використання ШІ в медицині, де інструмент бере на себе технічну частину роботи, тоді як сам лікар має більше можливостей зосередитися на аналізі й спілкуванні з хворим.
Мозок завжди прагне оптимізувати енергетичні витрати. Якщо штучний інтелект визволяє нас від рутини, це не погано. Менш активними стають певні зони, але натомість активуються ті, що відповідають за аналіз, пильність та складні рішення. Це дає можливість розвивати інші вміння, наприклад, творчість чи стратегічне мислення
– пояснює науковиця.
Також, професорка наголошує, що ключова проблема – не сам штучний інтелект, а спосіб взаємодії з ним. Повна віра у готові відповіді може сформувати звичку шукати розв’язання лише ззовні й “зменшити стійкість до складності та невизначеності”.
Люди втрачають віру у власні можливості
Окрема тема – психологічна залежність і впевненість у власних інтелектуальних можливостях. Коуч-психолог Микола Олійник стверджує, що при частому та неконтрольованому використанні ШІ люди можуть навіть втрачати довіру до власного досвіду та здатності мислити самостійно.
ШІ може взяти на себе до 70% рутинної роботи. Але 30% ключового – стратегія, аналітика, відповідальність, завжди залишаються за людиною. Якщо людина починає перекладати і ці 30% на систему, поступово зменшується віра у власний розум. Тому ШІ хороший помічник, але поганий керівник
– зазначає психолог.
Експерт пояснив, що тривала взаємодія з ШІ також впливає і на емоційний стан. Особливо це відчутно у молоді, яка звикає до швидких відповідей і гірше переносить неясність. Додаткову напругу викликає усвідомлення того, що нейромережі можуть помилятися.
Коли люди розуміють, що ШІ потрібно перевіряти, фільтрувати і контролювати, може з’являтися тривога. Бо стає зрозуміло: системі не можна повністю довіряти, а відповідальність усе одно залишається на людині
– пояснює експерт.
Микола Олійник також окреслює чіткі ознаки надмірної залежності від штучного інтелекту. Вони проявляються у поведінці та мисленні і можуть бути непомітними на перший погляд.
Коли людина постійно звертається до ШІ при будь-якому питанні, сприймає його відповіді як авторитетніші за власний досвід і втрачає прагнення самостійно аналізувати – це вже психологічний ризик. У цей момент ШІ перестає бути інструментом і стає зовнішньою підтримкою
– говорить психолог.
Штучний інтелект не замінює мислення, відповідальність і життєвий досвід людини. Він може бути корисним підсилювачем, але лише за умови усвідомленого та критичного використання. Як підкреслює експерт, сильні люди використовують ШІ як засіб, а не як того, хто думає і вирішує замість них.