Аналіз показав, що деякі сучасні варіації вірусу пташиного грипу H5N1 ефективніше вражають клітини великої рогатої худоби, ніж попередні. Це підкреслює важливість моніторингу, оскільки вірус прогресує серед молочного стада та являє собою потенційний пандемічний ризик.

Вірус пташиного грипу H5N1, широко знаний як пташиний грип, викликає епідемії серед молочних корів в Сполучених Штатах від березня 2024 року. Наразі науковці, що досліджують адаптацію вірусів пташиного грипу H5N1 до корів, з’ясували, що певні з новітніх варіантів мають можливість ефективніше інфікувати клітини та тканини корів, ніж деякі давніші, інформує УНН, посилаючись на Phys.org.
Деталі
Дослідження, видане в журналі Nature Communications та виконане експертами з Центру вірусологічних досліджень MRC при Університеті Глазго, вивчило значну кількість вірусів, які охоплюють більше 60 років еволюції H5N1. Дослідники заявляють, що їх висновки акцентують на нагальній необхідності подальшого тестування та спостереження, особливо в процесі поширення вірусу серед молочної худоби і збереження ним потенційної небезпеки пандемії.
Виявлення H5N1 у корів навесні 2024 року стало несподіванкою, оскільки вважалося, що віруси грипу не викликають епідемій серед великої рогатої худоби. Разом з тим, вірус H5N1 відзначається здатністю поширюватися серед ссавців, що викликає занепокоєння щодо його подальшого розповсюдження на інші види тварин. В умовах циркулювання та пристосування вірусу серед ссавців, є ризик появи нових штамів, які будуть краще інфікувати людину. Це наголошує на важливості постійного нагляду за домашніми тваринами, включаючи сільськогосподарських.
Аналіз засвідчив, що здатність вірусів H5N1 інфікувати клітини корів і тканини молочної залози не регулюється обмеженою кількістю вірусних генів і залежить від змін, які віруси поступово набували з плином часу. Науковці також з’ясували, що віруси пташиного грипу суттєво відрізняються за здатністю відтворюватися у клітинах корів. Це вказує на те, що деякі віруси пташиного грипу вже можуть бути більш близькими за інших до можливості інфікувати велику рогату худобу та, можливо, інших ссавців.
Професор Пабло Мурсія з Центру досліджень вірусів MRC при Університеті Глазго зазначив: “Віруси грипу постійно змінюються, і ця швидка еволюція дозволяє їм інфікувати нові види тварин. Чим краще вони адаптуються до інфікування ссавців, тим більша ймовірність інфікувати та пристосуватися до людини, як ми спостерігали під час пандемії свинячого грипу 2009 року”.
Професор Массімо Пальмаріні з Медичного центру Еразмуса та Центру досліджень вірусів MRC при Університеті Глазго додав: “Наша праця демонструє, що різноманітні віруси пташиного грипу мають дуже різні можливості інфікувати клітини та тканини корів. Хоча штам, який зараз поширюється серед великої рогатої худоби в США, безумовно, є найбільш адаптованим на даний момент, існують й інші пташині віруси, які потенційно можуть інфікувати корів, якщо їм надати таку нагоду”.
