Передчасне пробудження може бути ознакою депресивного або тривожного стану. Звичайний сон повинен тривати від 7 до 9 годин, незважаючи на вік.
Зазвичай вважається, що ранній початок дня – ключ до продуктивності та здорового життя. Разом із тим, фахівці попереджають: не кожен ранній підйом приносить користь. Психіатр Євген Олійник пояснив журналістці УНН, коли це нормально, а коли це може бути знаком тривожних або депресивних станів.
Ранній підйом може бути складовою звичного розпорядку дня, якщо він узгоджується з біологічними ритмами людини. Важливим є не тільки час пробудження, але й час засинання, зазначає лікар.
Якщо це вам не створює незручностей, якщо ви самостійно встановлюєте будильник і рано прокидаєтесь – це чудово. Але якщо ви ставите будильник на шосту чи сьому, а прокидаєтесь о п’ятій або четвертій, то подумайте: це може бути тривожний стан або депресія. Передчасні пробудження без видимої причини – це не норма
– пояснює Олійник.
Лікар підкреслює, що незалежно від вікової категорії, повноцінний сон має тривати в середньому 7–9 годин. Ранній підйом не повинен бути примусовим або супроводжуватися відчуттям знесилення, а найкраще, коли графік сну і пробудження збігається з природними процесами організму.
Усім нам необхідно спати достатню кількість часу, орієнтовно 7-9 годин. Не повинно бути ситуації, коли ви плануєте встати о 7:00, а прокидаєтесь о 5:00 і не можете знову заснути. Це не є добре. Це не нормально ані для молодих, ані для літніх людей
– зауважує Олійник.
За словами лікаря, важливу роль у пробудженні відіграють гормони. У нічний час організм продукує мелатонін, який допомагає засинати, в той час як вранці – кортизол, який відповідає за активацію.
У темряві виробляється мелатонін, і ми засинаємо. А під ранок виділяється кортизол – гормон, який нас пробуджує. Він збільшує активність, частоту серцебиття, готує організм до початку дня. Якщо ми прокидаємось в цей час, то це фізіологічно правильно
– відзначив Олійник.
Якщо ж людина не враховує ці біоритми, це може позначитися на її самопочутті. Наприклад, пізні підйоми нерідко супроводжуються відчуттям втоми та браком енергії. Це пов’язано з тим, що організм вже “пропустив” фазу природного пробудження.
Якщо кортизол виділяється о 5:00-6:00, а ви прокинулись о 10:00, то він вже “свою справу зробив”. Тому ви будете відчувати сонливість, брак сил. Ми просто не узгоджуємося зі своїми біоритмами, і через це відчуваємо себе некомфортно
– пояснює Олійник.
Окремо лікар звертає увагу на якість сну. Ранні пробудження можуть бути одним із симптомів безсоння. У медицині це розглядається як один із трьох ключових симптомів інсомнії.
Існує три складові безсоння: труднощі із засинанням, пробудження вночі та ранні пробудження. Якщо людина прокидається раніше, ніж планувала, і не може знову заснути – це також є порушенням сну. Це не можна вважати нормальною якістю сну
– підкреслює Олійник.
Крім того, багато людей відчувають роздратованість вранці. Це може бути як природною реакцією організму, так і ознакою психологічного виснаження. Особливо це важливо в умовах постійного стресу.
Кортизол – це гормон активності і стресу. Тому зранку може виникати роздратованість. Але у людей із депресією або тривожними розладами це типово – вранці вони почуваються найгірше, а до вечора їх стан поліпшується. Також впливає тривалий стрес і перенапруження нервової системи
– говорить Олійник.
В результаті, лікар наголошує: ранній підйом може бути корисним тільки за умови дотримання режиму сну та відсутності симптомів тривоги. Якщо ж пробудження відбуваються завчасно без видимих причин і супроводжуються поганим самопочуттям – це є причиною звернутися за консультацією до фахівця.