В Україні констатуються летальні випадки серед пацієнтів у приватних лікарнях через невідповідну якість лікування та ігнорування медичних правил. Політичний оглядач Михайло Шнайдер підкреслює, що МОЗ реагує на катастрофи, замість того, щоб їх попереджати.
Українська держава не надає необхідний захист хворим, які проходять курс терапії у приватних медичних установах. Нерідко Міністерство охорони здоров’я, як орган контролю, реагує вже після того, як сталося лихо, замість того, щоб спробувати його попередити. Про це сказав політичний експерт Михайло Шнайдер, звернувши увагу на ряд летальних наслідків у приватних лікарнях і на гучну історію довкола сумнозвісної одеської лікарні Odrex, повідомляє УНН.
За його словами, останніми роками в Україні фіксуються смертні випадки пацієнтів у приватних медзакладах. Зокрема, у столичній приватній клініці під час пластичної операції померла жінка через невірно розраховане дозування засобу для анестезії. Також під час стоматологічних процедур загинули діти: 7-річний хлопчик у Києві і 12-річна дівчинка на Закарпатті. У клініці “Одрекс” в Одесі помер відомий підприємець Аднан Ківан.
Всі ці випадки – це наслідки неякісної лікарської допомоги, недотримання правил і норм, які мала б контролювати держава, і які демонструють системну проблему
– зазначив Шнайдер у своєму пості в Facebook.
Як приклад він наводить скандал з приватною лікарнею Odrex. Колишні пацієнти лікарні та члени родин померлих у лікарні відкрито повідомили про можливі порушення та злочини, скоєні представниками “Одрекса”.
Коли десятки хворих говорять про неналежне лікування, дефіцит комунікації, підробку документації та тиск і можливе шахрайство, проблема перестає бути “окремим інцидентом” і набуває рис системності
– підкреслив Шнайдер.
Він також акцентує, що приватна медицина в Україні розвивається набагато швидше, ніж засоби контролю її якості та безпеки. Інвестиції в маркетинг і сервіс часто не супроводжуються належними вкладеннями в клінічні протоколи, внутрішній контроль і прозорість надання медичних послуг.
При цьому Шнайдер стверджує про недостатній контроль з боку регулятора – Міністерства охорони здоров’я.
Офіційно за ліцензування і контроль відповідає Міністерство охорони здоров’я України. Ліцензія – це не просто папірець, а документ, який підтверджує відповідність медзакладу кадровим, технологічним та організаційним вимогам, а також обов’язок постійно дотримуватися стандартів. Однак, як показує практика: перевірки часто є відповіддю, а не запобіжним заходом; санкції до порушників застосовуються повільно і вибірково, у хворих фактично відсутній простий і зрозумілий механізм швидкого захисту у разі загрози їх життю чи здоров’ю. Якщо клініка може роками працювати з численними скаргами, а питання ліцензії виникає лише після публічного скандалу – це лише підтверджує регуляторну недбалість МОЗ
– зауважив Шнайдер.
На його думку, випадок з Odrex став своєрідним іспитом для держави та віддзеркаленням всієї системи охорони здоров’я. Він піднімає питання не тільки про наявність ліцензії, а й про реальний контроль за роботою лікарень після її отримання: чи аналізуються повторювані інциденти, зокрема летальні, чи розглядаються скарги комплексно та чи є у регулятора політична воля оперативно реагувати на порушення.
Наразі “Справа Odrex” – це дзеркало для всієї медичної системи, яке показує, що проблема не обмежується однією клінікою. Йдеться про якість державного нагляду, реальний захист пацієнта і баланс між розвитком приватної медицини та безпекою людей. Поки ці питання залишаються без чітких відповідей, кожен українець у приватній лікарні змушений покладатися не на систему, а на випадок і покладатися на якісні послуги
– наголосив експерт.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного скандалу з лікарнею “Odrex” стала смерть у стінах медзакладу місцевого бізнесмена-забудовника Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там терапію. За фактом його смерті було оголошено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть хворого (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом стало відомо, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex практично відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, посилаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта Аднана Ківана. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
За даними ЗМІ, обвинувачений хірург не призначив пацієнту антибіотики після проведення операції та ігнорував очевидні симптоми сепсису. Крім того, лікарями, за даними журналістів, було проведено ряд процедур, які на той момент пацієнту були протипоказані. Серед них, очевидно, хіміотерапія, яку проводила онколог Марина Бєлоцерковська.
Перевірки і позбавлення ліцензії
Варто зазначити, що наприкінці 2025 року МОЗ відкликав ліцензію у ТОВ “Дім Медицини” – компанії, на яку оформлена лікарня Odrex. Підставою стала відмова адміністрації надати документи комісії в рамках перевірки, пов’язаної зі смертю пацієнта, що є грубим порушенням ліцензійних умов.
Пізніше відбулася ще одна позапланова перевірка, але вже інших юридичних осіб, повʼязаних із “Одрексом”. Позапланові заходи державного нагляду тривали з 6 по 8 січня та стосувалися ТОВ “Медичний Дім “Одрекс”” і ТОВ “Центр медицини” – компаній, на які оформлені медичні ліцензії клініки Odrex. Обидві юридичні особи фігурують у низці кримінальних проваджень за фактами можливого шахрайства, неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками, заволодіння коштами пацієнтів та навмисного вбивства. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на сьогодні правоохоронці розслідують 10 кримінальних проваджень, у яких фігурує лікарня “Одрекс”.
Враховуючи те, що МОЗ досі не оприлюднило рішення за результатами перевірки компаній, повʼязаних із “Одрексом”, можна зробити висновок про спробу затягнути і замʼяти проблему.
Примітно, що у скандалі з цією приватною лікарнею ми маємо реакцію регулятора постфактум. Можливо, якби перевірки “Одрекса” проводилися раніше, трагедій вдалося б уникнути, тому що в лікарні б розуміли, що вони перебувають під наглядом регулятора.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” в приватній одеській клініці Odrex. Мабуть, вперше жертви Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській лікарні, розповіли свою правду. В надії знайти справедливість і вберегти інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” з пухлиною тимуса. Після обіцяної “нескладної операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почалися ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш шокуючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те, як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно, як у морозильній камері, а під ковдрою пацієнта стояв нагрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується щодобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – клініка подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про суїцид.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічне втручання. Проте, наступної доби після її проведення, його стан сильно погіршився. Виявилося, що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в клініку ніяк не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тому його ввели в медикаментозну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тому врешті у родини закінчилися гроші. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів клініки “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям і значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів прийшов до висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Проте хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській клініці її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії і відразу планували другий. Чоловікові встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразки в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише мала частина того, що показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, нехтування протоколами лікування, відсутність належного контролю та випадки, які закінчувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями потерпілих від лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а в системі роботи клініки “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога хворому, а заробіток.