Завдяки онлайн-платформі “СтопТиск” підприємствам повернуто близько 32 млн грн та завершено 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року зареєстровано 177 заяв про тиск з боку правоохоронців.
Концепція “тиску на бізнес” охоплює декілька аспектів: це утиски з боку регуляторних та фіскальних органів, а також нелегітимний вплив органів правопорядку. Якщо до частих змін в законодавстві, трансформацій в методах оподаткування та звітності український бізнес в певній мірі адаптувався, то ось зловживання з боку правоохоронних структур нерідко стають дійсно обтяжливою проблемою, здатною зупинити роботу.
За вирішенням якраз цієї проблеми взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, котрий неодноразово проводив зустрічі з бізнесом ще під час перебування на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, та розумів, “що турбує” українського підприємця.
Отже, у вересні 2025 року було запущено портал “СтопТиск” – засіб безпосередньої взаємодії бізнесу з прокуратурою у випадках ймовірного утиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. За короткий період функціонування на платформу надійшли сотні звернень, частина з яких обернулася для бізнесу поверненням власності, коштів і закриттям кримінальних проваджень. Про результати роботи порталу, відгук правоохоронних органів на широку ревізію справ та ліміти допустимого використання “СтопТиску” дізнавайтесь в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні контролю за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, за допомогою якого бізнес може прямо подавати скарги на тиск з боку правоохоронних органів. Скільки вже таких заяв надійшло?
Станом на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників бізнесу стосовно вірогідного неправомірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. Вже відразу після запуску платформи кількість заяв почала поступово збільшуватися, що може свідчити як про збільшення поінформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-середовища до прокуратури як інституту, здатного реагувати на випадки неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Скільки з цих заяв вже опрацьовано? Які підсумки?
З усієї кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже розглянуто органами прокуратури. За наслідками перевірок в 36 випадках було виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено винесення рішень у відповідності до ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з вдячністю за проведену роботу, публікації в соціальних мережах. Це показує важливість роботи порталу “СтопТиск” для бізнесу.
Разом з тим у 133 випадках підстав для реагування не було встановлено. Це здебільшого пояснюється тим, що не було підтверджено наведені заявниками обставини або не були виявлені ознаки незаконного тиску. Інші повідомлення знаходяться в роботі – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд.
– Ви говорите про відновлення прав суб’єктів. Чи вийшло на практиці відновити їх майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам було повернуто кошти, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає близько 32 млн грн. Крім того, заявникам було повернуто сільськогосподарську техніку, апаратуру для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерне обладнання, мобільні пристрої, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи контролюються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено інформацію до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування у яких перебуває на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, свідчить про системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з бізнесом, що потребують посиленої прокурорської реакції. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових ухвал щодо повернення вилученого майна, безпідставного зволікання досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також проводиться контроль за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільша кількість звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури збільшують контроль та реагують на кожне повідомлення про неналежний контроль, підвищуючи результативність захисту прав бізнесу.
– Чи помітна якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Хоча офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє виявити деякі закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що обумовлено великими фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими є компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожне повідомлення про порушення прав бізнесу та вживають всіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найрезонансніші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш значущих кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо ряду великих та середніх підприємств, в яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало наочним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення інколи мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається незмінною: реагування відбувається виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або безпідставною. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у розумні строки. Разом з тим поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється в першу чергу на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоджання з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, робочою та націленою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За наслідками такої роботи було закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Разом з тим у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування зважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, у свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.