Гучна “Справа Odrex” та чисельні нарікання від хворих розкрили загальну проблему безправності українських пацієнтів. У Верховній Раді вже обговорюють потребу в законодавчих поправках, що дозволять чітко відрізнити професійну похибку від злочинної халатності. Йдеться про відповідальність не лише медиків, а й адміністрації медзакладів, котра має відповідати за управлінські рішення та організацію допомоги.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на лікування і звістки про кончини пацієнтів під час терапії висвітлили важливу незахищеність українського пацієнта. Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему потрібно починати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна має потребу в чіткому розрізненні професійної помилки та злочинної безвідповідальності та чи можливе введення відповідальності не тільки для лікарів, а й для керівництва медустанов, читайте в матеріалі УНН.
Коли пацієнт сплачує високу вартість за терапію в приватній лікарні, він отримує не тільки комфортабельну палату, а сподівається на більш високий рівень безпеки та сучасні підходи до лікування. Однак “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя обірвалося в межах одеської клініки Odrex через сепсис, стала поштовхом для справжнього соціального збурення. Виявилося, що за блискучим фасадом скандальної одеської клініки ховаються безліч кримінальних проваджень і сумних історій людей, котрі вважають себе або своїх рідних постраждалими через терапію в Odrex. Саме вони і сформували руху активістів StopOdrex, який збирає та анонімно публікує історії про лікування в клініці.
Переважно у своїх розповідях колишні пацієнти Odrex говорять про можливі махінації з медичними документами, залякування смертельними діагнозами заради нав’язування дорогих операцій, поширення особистих даних колишніх пацієнтів і навіть співпрацю клініки з приватними ритуальними службами.
Народний депутат, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про медичну халатність затягуються на роки, не даючи відповідей ні пацієнтам, ні медикам. За її словами, корінь проблеми в тому, що закон наразі не дозволяє чітко відокремити фатальну випадковість від усвідомленого порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на нескінченний процес, де винних відшукати майже неможливо.
Резонансні медичні справи, котрі роками перебувають у судах, свідчать про системну проблему. Питання не тільки в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі відсутнє чітке розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це родини пацієнтів роками очікують справедливого рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ані довіри, ані безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що в більшості європейських країн акцент законодавства не на важкості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Йдеться про клінічні комісії та лікарське самоврядування, котрі здатні фахово відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва клініки. Саме такий підхід дозволив би швидше встановлювати правду у справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я піднімала питання необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, котра одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не тільки на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також виявила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Незважаючи на 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та навмисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з клінікою контракти, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Згідно з офіційними заявами адміністрації скандальної Odrex, лише за 2023 рік клініка отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної клініки Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну клініку, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, котру очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке тісне партнерство на тлі 10 кримінальних справ і масових скарг пацієнтів викликає обґрунтовані підозри в конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки та впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт стає беззахисним споживачем небезпечних послуг. Однак у цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, аби не стати черговими “козлами відбувайлами” у судах у разі фатального кінця.
Медицина не повинна бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – неминучою.