Українська система охорони здоров’я зіткнулася з важкою кризою, викликаною війною, кадровим дефіцитом і браком справжнього моніторингу за якістю лікувальних послуг. Ексміністр охорони здоров’я Олег Мусій застерігає: без належного фінансування, зваженої кадрової стратегії та конкретних стандартів відповідальності система продовжить руйнуватися, а доступність медичної допомоги для пацієнтів зменшуватиметься. Типовим прикладом цього занепаду є “Справа Odrex”, що виявилася іспитом для державного органу контролю та його можливості захищати інтереси пацієнтів.
Українська система охорони здоров’я опинилася під важким ударом: бойові дії та внутрішні проблеми управління. Відтік кадрів, демографічні труднощі і відсутність чітких інструментів перевірки якості медичної допомоги, за словами колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, можуть призвести до тотального краху галузі та обмеження можливостей пацієнтів отримати необхідну допомогу. Чи спроможне нині Міністерство охорони здоров’я забезпечити дієвий контроль і захистити пацієнтів, читайте в публікації УНН.
Українській системі охорони здоровʼя необхідна корекція поглядів на прогрес. Поточна модель, на думку колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, є незбалансованою: вона не має достатнього обсягу фінансування, не підкріплена кадровою політикою і не має комплексної стратегії розвитку сектору в умовах війни та демографічного спаду.
По суті, мова йде про глибоку проблему – коли зміни вводяться, але без необхідної ресурсної бази та перспективного бачення. І якщо підходи не переглянути, застерігає ексміністр, це призведе до подальшого ускладнення доступу українців до лікарської допомоги.
Найбільш руйнівні наслідки має бездарна політика в системі охорони здоров’я від теперішньої влади і продовження так званої реформи, яка нічим не підкріплена: ані грошима, ані кадрами, ані генеральною лінією в тому, що робити з охороною здоров’я. Лише негативні тенденції будуть спрямовані на розпад, і система охорони здоров’я буде валитись все більше і більше, на превеликий жаль, тому корекція в системі охорони здоров’я потребує системного рішення і термінового. Без цього люди матимуть ще менше можливостей доступу до системи охорони здоров’я і все
– вважає колишній міністр охорони здоровʼя.
Окремо ексміністр акцентує увагу на проблемі, яка безпосередньо пов’язана з безпекою пацієнта – інструменти контролю якості медичного обслуговування та відповідальності медичних установ. На його думку, в країні досі не створено зрозумілих правил гри: немає єдиних стандартів, за якими можна оцінити діяльність лікарень і конкретні терапевтичні рішення. А без критеріїв неможливий і ефективний контроль ані в державному, ані в приватному секторі.
Контролю за якістю майже не існує, оскільки відсутні критерії оцінки, до цього часу вони ніким не введені. Ніким: ані МОЗ, ані НСЗУ. Тому показники контролю, на жаль, – одна з болючих тем і сфер, яких поки що в нашій системі належним чином, так як це мало б бути, немає
– коментує Мусій.
У такому контексті питання “чи можна довіряти системі?” залежить не тільки від фінансування, але й від прозорості: що конкретно перевіряється, хто здійснює перевірку, за якими показниками і які наслідки для медичного закладу настають, якщо пацієнт отримав неадекватну допомогу. Коли відповідей немає, соціальне напруження зростає, особливо на тлі новин про летальні випадки в лікарнях або ускладнення після процедур, про які все частіше говорять відкрито.
Кадровий дефіцит на тлі війни і демографічної кризи
Крім того, в умовах воєнних дій українська система охорони здоров’я функціонує під особливим тиском. З одного боку – демографічний спад: збільшена смертність через воєнні дії, зниження народжуваності та масовий відтік українців за кордон. З іншого – швидке зменшення числа медичних працівників, які мали б боротися з цими проблемами.
За словами Олега Мусія, держава втрачає висококваліфіковані кадри. Частина лікарів їде за кордон у пошуках стабільності та адекватної оплати праці, частина залишає систему через відсутність виваженої кадрової політики. І це, на його думку, вже не тільки наслідок війни, а результат управлінських рішень у секторі.
Великий відтік кадрів, висококваліфікованих, які поїхали за кордон, які не працюють в медицині, не мають належної оплати праці. Керівництво міністерства і особливо НСЗУ більше піклується про гроші, ніж про кадри, це, мабуть, невдала кадрова політика впливає на те, що хороших лікарів стає все менше і менше, на жаль. Тому, звичайно, це також негативно позначається на оперативності та якості надання допомоги, а відповідно і, можливо, може підвищувати смертність
– підсумовує Олег Мусій.
“Справа Odrex” як тест для МОЗ: чи може регулятор захистити пацієнтів?
На цьому тлі окремим індикатором якості державного регулювання медичної галузі є ситуація навколо найбільшої приватної лікарні Одеси – Odrex. Якщо, як стверджує Олег Мусій, в системі фактично відсутні чіткі стандарти контролю якості, то саме резонансні випадки повинні показати, чи здатне міністерство виконувати своє головне завдання – бути не стороннім спостерігачем, а гарантом безпеки пацієнтів.
Адже Міністерство охорони здоров’я повинно не тільки видавати дозволи, а й здійснювати контроль, реагувати і вживати заходів у ситуаціях, коли навколо медичного закладу накопичуються систематичні звинувачення. І якщо приватна клініка є об’єктом 10 кримінальних розслідувань, якщо проти неї виникає громадський рух StopOdrex, якщо сім’ї пацієнтів відкрито заявляють про ймовірне неналежне медичне обслуговування – логічно очікувати активної та публічної позиції регулятора.
Якщо ж МОЗ не виявляє здатності рішуче реагувати на можливі порушення в медичних установах та скарги пацієнтів – довіра до всієї системи охорони здоров’я неминуче знижується.