Фахівці застерігають про ймовірну загрозу російського нападу на Бортницьку станцію аерування, що здатне спричинити збій у функціонуванні каналізаційної системи, забруднення екології та підвищення епідеміологічної небезпеки в Києві. На даний момент альтернативних варіантів немає, і припинення роботи станції викличе системний крах для столиці.
Нещодавно в засобах масової інформації та соціальних мережах з’явилися застереження про вірогідну небезпеку від російських військових для Бортницької станції аерації (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У випадку її вимкнення столиця може зіткнутися з порушенням функціонування каналізаційної системи, екологічним забрудненням та підйомом санітарно-епідеміологічних ризиків, застерігають фахівці.
Чи трансформується можливий ракетно-дроновий напад на БСА в “каналізаційний колапс” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області, досліджували журналісти УНН.
Напад на Бортницьку станцію аерації: що за інформація з’явилася у соцмережах
Кілька днів тому певна кількість Telegram-каналів повідомила про те, що росія, можливо, планує атаку на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні споруди Києва, які розташовані в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І потенційний удар по ній означатиме не просто локальні труднощі, а гуманітарну та екологічну скруту на загальнодержавному рівні.
Столична станція аерації: що про неї важливо знати
Бортницька станція аерації (БСА) — унікальний міський комплекс повної біологічної очистки стічних вод Києва та частини агломерації. Її проєктна потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний приплив останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Окрім Києва, БСА надає послуги ряду населених пунктів і територіальних громад, включаючи Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні й заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на декілька годин зменшує результативність очищення, збільшує ймовірність аварійних скидів у години пік і може викликати неприємні аромати; після відновлення енергопостачання робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале знеструмлення на добу та більше змушує обмежувати режими, збільшує ймовірність потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних загроз.
Фізичні пошкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очистки зменшують потужність і погіршують якість скидів, викликаючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях із розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням та можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — надзвичайно важлива точка для всього мегаполіса й чому замінити її тимчасовими рішеннями на зразок біотуалетів на даний момент неможливо, УНН ексклюзивно поговорив з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Основна ідея експерта така: у Києва по суті немає альтернативної схеми поводження зі стоками. Якщо станція припиняє роботу, місто отримує колапс не локально, а одразу системно: житловий фонд, підприємництво, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Практично місто на 80 – 90% стане непридатним для життя. Неможливо буде жити в багатоквартирних будинках, тому що по суті не буде в місті працювати каналізація. Це призведе майже до тотального колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура функціонує до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного краху.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання неможливо вирішити швидко
На запитання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Важко спорудити таку ж станцію аерації в місті. Тобто це не розповідь про “поставили модуль і запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а користь дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати вигоду в режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такого нападу зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Найперше через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться у санітарну скруту.
Окремо експерт наголошує на факторі енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш чутливі ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, перебувають у санітарно-епідеміологічній сфері. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але основний висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них зросте в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, в тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика ймовірність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але Лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
В першу чергу користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це одразу спалах захворюваності. Жодна вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно й тимчасово проживає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального колапсу, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається вкрай важливим об’єктом для функціонування каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У випадку її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням екології та підняттям санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестійким електропостачанням та небезпеками для тепла; критичні об’єкти функціонують на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.