Так званий “Випадок Odrex” ініціював дискусію щодо системних проблем у секторі ліцензування приватної медицини в Україні. На засіданні комітету Верховної Ради відповідного спрямування народна обраниця Вікторія Вагнер підняла питання небезпек поточної моделі контролю за медичними установами, яка дозволяє фактично оминати покарання регулятора. За результатами обговорення Міністерство охорони здоров’я має підготувати аналітику стосовно прогалин у системі ліцензування та надати її депутатам.
Депутатка Вікторія Вагнер, член комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування, на крайньому засіданні підняла питання небезпек ліцензування закладів охорони здоров’я. Поштовхом для цього став так званий “Випадок Odrex”, інформує УНН.
Засідання медичного комітету Верховної Ради пройшло за участю представника Міністерства охорони здоровʼя України. За його результатами сторони домовилися, що МОЗ підготує аналіз поточної системи ліцензування закладів охорони здоров’я та надасть їх для подальшого обговорення на рівні відповідного комітету.
“Питання щодо небезпек з питань ліцензування закладів охорони здоров’я винесла на комітеті. Міністерство буде робити аналіз та обговорювати з народними обранцями”, – розповіла Вікторія Вагнер.
Зокрема, мова йде про аналіз наявних небезпек та можливих недоліків у законодавстві, які дозволяють медичним установам фактично обминати покарання регулюючого органу. Показовим прикладом цього став так званий “Випадок Odrex”, який виявив проблеми сучасної моделі ліцензування приватної медицини в Україні.
Чому зміни потрібні?
У “Справі Odrex” МОЗ зіткнулося з тим, що під час інспекції однієї з юридичних осіб клініки, яка фігурує у кримінальних справах щодо лікарської недбалості, що могло призвести до смерті пацієнта Аднана Ківана, адміністрація клініки не допустила членів спеціальної комісії до медичної документації. Саме це стало підставою для рішення про відкликання медичної ліцензії. Проте навіть такий суворий крок не призвів до зупинення діяльності медичного закладу – клініка Odrex продовжила роботу, просто перевівши її на іншу юридичну особу з дійсною медичною ліцензією.
МОЗ опинилося в ситуації, коли застосовані регулятором покарання, щодо клініки, яка порушила ліцензійні умови, не мають реального впливу на її діяльність. Клініка, яка втратила ліцензію, не припинила надання медичних послуг, а лише “перетасувала” юридичні особи та продовжила працювати без будь-яких перешкод. При цьому жодних запобіжників, які б унеможливлювали таку практику, сучасна система ліцензування не передбачає.
Враховуючи цю ситуацію, “Випадок Odrex” ставить значно ширше питання, ніж діяльність однієї клініки. Вона змушує звернути увагу на те, наскільки поширеною є практика, коли приватні медичні установи мають одразу кілька ліцензій, оформлених на різні юридичні особи, що дозволяє їм безперешкодно змінювати “обгортку” у разі перевірок або застосування покарань.
У такій моделі регулювання навіть відкликання ліцензії не означає фактичного припинення роботи установи, а стає лише формальністю, яка легко обходиться. Відтак ключовим залишається питання не лише виявлення порушень, а й наявності у МОЗ, як регулятора, реальних механізмів впливу на клініки, щодо яких є масові скарги пацієнтів і тривають кримінальні провадження, але які продовжують надавати медичні послуги, завдяки медичним ліцензіям, отриманим на інші юридичні особи.