Український президент Володимир Зеленський заявив, що донбаське питання буде обговорено 23-24 січня в Абу-Дабі. Українські, американські та російські делегації проведуть тристоронні дискусії щодо війни.
Український лідер Володимир Зеленський проінформував, що проблематику Донбасу обговорять 23-24 січня в Абу-Дабі. Представництва України, США та Росії проведуть трибічні перемовини стосовно війни. Про це інформує УНН.
Подробиці
Питання Донбасу є ключовим. Його будуть обговорювати, і обговорювати модальності, як три сторони це бачать, в Абу-Дабі сьогодні і завтра. З керівником групи, з Умєровим, зранку говорив, вночі говорив. Він попрацює і буде мені на кожному етапі тих чи інших розмов або домовленостей буде мені давати відповідні сигнали
– сказав Зеленський.
Донбас лишається однією з ключових та найбільш складних проблем у російсько-українській війні та будь-яких вірогідних перемовинах про її завершення. Саме навколо статусу Донецької та Луганської областей концентрується фундаментальна незгода між сторонами: для України це питання суверенітету та міжнародного права, для Росії – інструмент закріплення результатів агресії, а для США – складова ширшої спроби зупинити війну та стабілізувати безпекову ситуацію в Європі.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Донбас з регіону гібридного конфлікту трансформувався в одну з головних арен війни. Росія неодноразово заявляла, що вважає Донецьку та Луганську області “частиною російської федерації”, посилаючись на псевдореферендуми 2022 року, котрі не були визнані жодною демократичною державою світу. Власне, з цього моменту Донбас остаточно став не просто предметом переговорів, а символом принципового зіткнення двох підходів до світового порядку: сили проти права.
Українська позиція по Донбасу
Позиція України щодо Донбасу є публічно послідовною та юридично чіткою. Київ виходить з того, що Донецька та Луганська області є невід’ємною частиною України в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Будь-які зміни статусу цих територій, з погляду української влади, є неможливими без відновлення повного суверенітету, виведення російських військ та створення умов для легітимного волевиявлення громадян України. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що територіальні поступки не можуть бути “ціною миру”, оскільки такий мир буде нестійким та створить прецедент винагороди агресора.
Водночас Україна визнає, що питання Донбасу є одним з найбільш складних у будь-якому переговорному процесі. Саме тому Київ робить акцент не лише на поверненні територій, а й на гарантіях безпеки, які унеможливили б повторення агресії. У цьому контексті Донбас для України – не лише територіальний, а й безпековий вузол: контроль над регіоном має безпосередній вплив на захист півдня і сходу країни, логістику, промисловий потенціал та обороноздатність в цілому.
російська позиція по Донбасу
російська позиція є дзеркально протилежною. Кремль наполягає на тому, що Донбас має бути остаточно виведений з українського політичного та правового поля. У різних варіаціях російські пропозиції зводяться до вимоги, щоб Україна визнала втрату контролю над окупованими частинами Донецької і Луганської областей. Москва розглядає Донбас як мінімальний результат війни, без якого будь-яке припинення бойових дій втрачає для неї сенс.
Американська позиція по Донбасу
Позиція Сполучених Штатів у питанні Донбасу є складнішою та менш однозначною. Офіційно Вашингтон за нової адміністрації Дональда Трампа підтримує територіальну цілісність України та не визнає жодних спроб анексії українських земель. Водночас у межах дипломатичних зусиль США дедалі частіше розглядають Донбас як потенційну точку компромісу, навколо якої може бути побудований сценарій припинення вогню. Американці мають ідею створення демілітаризованих або спеціальних економічних зон на частині Донбасу, а також про сценарії відведення українських військ в обмін на гарантії безпеки.
Для США Донбас є не стільки питанням історичної справедливості, скільки елементом управління ризиками. Американська логіка виходить із прагнення зупинити активну фазу війни, зменшити ймовірність прямої ескалації між Росією і НАТО та стабілізувати ситуацію в Європі. Саме тому окремі американські пропозиції можуть сприйматися в Україні як тиск або як спроба “заморозити” конфлікт без вирішення його першопричин.
У результаті Донбас залишається точкою, де компроміс виглядає найменш імовірним. Україна не готова поступатися територіями, оскільки це суперечить як Конституції, так і базовим принципам міжнародного права. Росія не готова відмовитися від Донбасу, бо розглядає його як стратегічний трофей і запоруку впливу на Україну в майбутньому. США, своєю чергою, намагаються балансувати між підтримкою України та прагненням до швидшого припинення війни, навіть якщо це потребує складних і політично болючих рішень.
Таким чином, питання Донбасу є не просто територіальною суперечкою, а концентрованим проявом глибшого конфлікту між різними баченнями безпеки, суверенітету та світового порядку. Саме тому будь-яке рішення щодо Донбасу визначатиме не лише майбутнє України, а й архітектуру безпеки в Європі на роки вперед.
Проте навіть гіпотетична згода України на втрату Донбасу не гарантувала б ані сталого миру, ані припинення російських претензій. Навпаки, такий крок міг би лише закріпити логіку силового перегляду кордонів і створити підстави для нових вимог з боку кремля. У цьому контексті не можна виключати сценарій, за якого після Донбасу Росія знову актуалізує питання Херсонської та Запорізької областей, апелюючи до тих самих псевдоюридичних аргументів і “референдумів”. За таких умов поступки не знижують ризик ескалації, а лише відкладають її на новий етап.