Психологиня озвучила ознаки дитячої депресії та фактори ризику виникнення цифрової залежності. Лікування вимагає всебічного підходу з залученням психіатра та психолога.
Депресія в нинішньому світі може погіршувати якість життя не тільки у дорослих, а й у дітей та юнаків. Незважаючи на те, що багатьом українським батькам простіше пояснювати те, що відбувається з їхньою дитиною, лінощами або негативним впливом пристроїв, психологи, психотерапевти та психіатри єдині в думці: дитяча депресія існує. І це – тяжке захворювання, яке потребує наукового підходу і всебічного лікування.
Чому з’являється депресія у школярів молодшого віку та підлітків, як не прогледіти насторожливі симптоми і до кого звернутися за допомогою, УНН поспілкувався з психологинею-консультанткою, авторкою книжок, членкинею НПА Іриною Гармаш.
Чому у дітей з’являється депресія
Зараз виділяють декілька груп чинників, які можуть викликати розвиток депресії у дітей та підлітків.
Існують біологічні, соціальні та психологічні передумови розвитку депресії у дітей
– зазначає вона.
Біологічні пов’язані з дисбалансом нейромедіаторів у головному мозку. Зокрема, серотоніну і дофаміну. Також можна говорити про спадкову схильність до депресії, якщо хтось у сім’ї дитини – батьки, тітки і дядьки, бабусі і дідусі – мали встановлений діагноз клінічної депресії або інші ментальні проблеми.
Але, як наголошує психологиня, порушення роботи нейромедіаторів та спадкова схильність не означають, що у дитини чи підлітка обов’язково буде депресія. Це, скоріше, ті чинники, що можуть підвищувати ризик захворіти.
Соціальні чинники пов’язані з оточенням дитини.
Ми – істоти соціальні. Тому так важливо, щоб дитина мала підтримку і міцні дружні зв’язки як у родині, так і за її межами
– підкреслює співрозмовниця УНН.
Міцні соціальні зв’язки формують довіру дитини до світу і сприяють стійкості до стресів. А ось вимушена соціальна ізоляція та булінг у дитячому колективі навпаки можуть спровокувати ранній початок депресивних станів.
Крім того, до соціальних причин виникнення депресії можна віднести і домашнє насильство або складну ситуацію в сім’ї. Наприклад, коли батьки часто сперечаються або розлучаються.
До соціальних причин, що провокують депресію, за словами психологині, відноситься матеріальний стан у сім’ї (бідність) і війна. Останній фактор особливо важливий для України, бойові дії на території якої тривають з 2014 року.
Крім того, як підкреслює Ірина Гармаш, у кожної дитини чи підлітка може бути сукупність усіх трьох груп факторів. Тому кожен випадок психолог і психотерапевт розглядають індивідуально.
Ознаки депресії у дитини: на що слід звертати увагу
Співрозмовниця УНН наголошує: перші прояви можуть бути ледь помітними і тому батьки часто не приділяють їм уваги. Або, коли бачать, то не насторожуються.
Найчастіше йдеться про:
- відчуття смутку, безвиході;
- безпідставна дратівливість на батьків, друзів, педагогів;
- відсутність інтересу до занять, які раніше захоплювали;
- переїдання або навпаки – відмова від їжі;
- безпідставне невдоволення своєю зовнішністю;
- тривалий сон (більше 10-12 годин) або навпаки – безсоння;
- відсутність життєвого тонусу та енергії;
- розсіяність, неуважність;
- думки та висловлювання про самогубство.
Крім того, за словами Ірини Гармаш, щоб позбутися нестерпного емоційного болю, діти та підлітки можуть завдавати собі болю: дряпати чи різати руки, припікати шкіру. Насторожити батьків повинні ушкодження, які дитина не може логічно пояснити. Також “червоний прапорець” – це закритий одяг навіть у теплу пору року.
Також тривожними “дзвіночками”, які можуть бути ознакою того, що дитина думає про самогубство або планує піти з життя, можуть бути:
- розмови про смерть;
- соціальна самоізоляція;
- прояв відразу декількох симптомів депресії;
- плаксивість;
- пригнічений настрій;
- роздавання власних речей друзям;
- листи чи повідомлення у соціальних мережах, схожі на прощання.
Психолог підкреслює: аутоагресія та думки й розмови про самогубство – це та червона лінія, яку вже не можна ігнорувати. Батькам якомога швидше потрібно звернутися до дитячого психіатра за допомогою. Саме він має право призначати ліки. Придбати ці препарати без рецепта неможливо, а самолікування може бути небезпечним і ще більше погіршити стан дитини.
Лікування депресивних станів у дітей, за словами Ірини Гармаш, має бути комплексним і включати як медикаментозне лікування та відвідування психіатра, так і роботу з психологом чи психотерапевтом.
“Діджитал депресія” як нова хвороба серед дітей і підлітків: що про неї потрібно знати батькам
Разом із “традиційною” клінічною депресією у сучасних дітей і підлітків може виникати стан, який фахівці вже назвали “цифровою депресією” або “діджитал депресією”.
Психологиня Ірина Гармаш пояснює: цей стан має більшість ознак клінічної депресії, але пов’язаний із залежністю підлітків від гаджетів. Виникає через стрибки дофаміну в головному мозку. Так центральна нервова система реагує на задоволення від швидкої перемоги у віртуальній грі, або ж від онлайн-спілкування з друзями. Але після різкого підвищення виникає спад і дитина опиняється в “дофаміновій ямі” з депресивними проявами.
Також діджитал депресія може виникнути, коли дитині чи підлітку різко і категорично забороняють користуватися телефоном, планшетом чи ноутбуком.
Ірина Гармаш деталізує: як правило, такої помилки припускаються батьки, які довгий час через побутові турботи не звертали увагу на те, чим займається дитина поза школою.
Часто батьки обмежуються запитаннями про те, чим годували в їдальні, які предмети були і яку оцінку отримала дитина. Ні, це теж потрібно. Але першочерговим має бути не формальне, а повноцінне спілкування дитини з батьками, коли ті цікавляться її життям, захопленнями
– каже психолог.
Саме через відсутність повноцінного спілкування, в якому дитина може довіряти дорослим, батьки пізно помічають, що та стала залежна від гаджетів. Як правило, це вже моменти, коли дитина може не спати цілу ніч, граючи в телефоні чи на планшеті, втрачає апетит, стає дратівливою, агресивною. Дорослі звинувачують у всьому гаджети і конфісковують їх.
Залишившись без того, що заповнювало її життя, дитина відчуває порожнечу, пригніченість. Збивається сон, зникає апетит. Можуть бути плаксивість чи навпаки – словесна агресія
– говорить Ірина Гармаш.
Вона підкреслює, що у разі, коли батьки помітили у своїх сина чи дочки подібні прояви, необхідно якомога швидше звернутися за консультацією до психолога чи психотерапевта. А вже ті, якщо побачать необхідність, скерують батьків і дитину на прийом до лікаря-психіатра, який може призначити медикаментозну підтримку.
Як запобігти депресії у дітей та підлітків: поради психолога
Психолог Ірина Гармаш переконана, що депресивні стани у школярів молодшого віку та підлітків можна профілактувати. Вона називає декілька важливих факторів, які здатні захистити психіку дитини.
Найперше, – це довірлива, доброзичлива атмосфера в сім’ї. Дитина повинна почуватися в безпеці і знати що завжди знайде серед рідних і близьких підтримку. Навіть такі життєві події, як народження ще однієї дитини, смерть когось із членів сім’ї або розлучення батьків не повинні відбиватися на дитині. Завдання дорослих – максимально подбати про школяра молодшого віку чи підлітка, який потрапив у такі життєві обставини.
Важливий фактор, який допомагає профілактувати депресивні стани у дітей, – харчування. Психолог порівнює людське тіло (і мозок зокрема) з надточною та професійною хімічною фабрикою, де всі процеси пов’язані між собою. Саме тому нездорова їжа може спричинити нестачу потрібних для нервової системи дитини мікроелементів і вітамінів, а вона, своєю чергою, спричинити пригнічення настрою та прояв клінічної депресії.
Не останню роль відіграє спілкування школяра молодшого віку чи підлітка з батьками, однокласниками та друзями. Його потрібно всіляко заохочувати і ненав’язливо підштовхувати дитину до того, щоб у реальному житті у неї стало більше спілкування, ніж за екраном смартфона.
Позитивно на профілактику депресивних станів у дітей впливає наявність улюбленої справи, якою дівчина чи хлопець можуть займатися поза школою. Ірина Гармаш наводить приклад з практики, де швидше впоратися з депресією одному зі школярів допомогла гра на клавішних, а іншому – захоплення шахами.
Важливий також режим дня. Дитині бажано засинати і прокидатися в один і той самий час. Це сприятиме міцності психіки. За годину перед сном важливо відмовитися від гаджетів, які тільки втомлюють зір та збуджують нервову систему. Замість телефону, психологиня радить запровадити в життя дитини одну корисну звичку – щоденник вдячності.
Це може бути просто блокнот чи зошит. Перед сном варто виділити кілька хвилин і написати від 3 до 5 речей (а краще – 10), за які можна подякувати дню, що минає. Це може бути що завгодно: від смачної їжі до красивої квітки
– роз’яснює Гармаш.
Фахівчиня радить звертатися до такого щоденника і перечитувати його в моменти, коли життя здається складним, безпросвітним, а негативні емоції починають домінувати.