Випадки лікарської халатності в Україні рідко потрапляють до суду, навіть якщо пацієнти скаржаться та подають заяви до правоохоронних органів. Цьому сприяють: значна ціна судових тяжб, важкість підтвердження лікарської помилки, а також нестача доказів через те, що хворому рідко передають всю медичну документацію особисто. Тому нерівність можливостей між пацієнтами та приватними лікарнями часто змушує людей відмовлятися від боротьби.
Незважаючи на велику кількість нарікань від пацієнтів, розповіді про летальні випадки під час терапії в приватних лікарнях і громадський розголос, справи про лікарську недбалість в Україні лише зрідка доходять до судового розгляду. Причина не тільки в труднощах засвідчення лікарської помилки, а й у вартості судового процесу та очевидній нерівності між хворим та приватною лікарнею. Чому навіть у найгучніших випадках битва пацієнтів за справедливість може обірватися на півдорозі, з’ясовував УНН.
Медичні провадження в Україні є одними з найскладніших у юридичній практиці. Незважаючи на громадський інтерес до тематики лікарської халатності, трагічні випадки смертей пацієнтів та численні публічні скарги, лише деякі з них потрапляють до суду.
Керуючий партнер АО “Максимальний захист” Максим Герасько пояснює, що проблема не у відсутності рішень як таких, а у складності самої системи, яка історично формувалася ще за часів переважання державної медицини.
Рішення є, їх просто не так багато. Я вважаю, що ця практика була заснована ще тоді, коли всі лікарські заклади були державними. Зараз ця практика змінюється на краще, оскільки у нас все більше стає приватних медичних закладів і вже можна домогтися рішення
– відзначив Максим Гарасько.
Важливу роль, за словами адвоката, відіграє і фінансова сторона питання. Адже медичні провадження потребують чималих ресурсів – йдеться не лише про оплату адвокатів, а й про численні експертизи, які є вкрай важливими для підтвердження лікарської помилки.
Треба пройти багато інстанцій, зібрати безліч доказів, провести судово-медичну експертизу та інші, що збільшує витрати, на які не кожен готовий йти. Бо, як правило, лікарська помилка, якщо є непоправною, то дуже часто люди несуть спочатку емоційно (ред. заяви до правоохоронних органів). Коли емоції зашкалюють, вони судяться, судяться, а потім, звичайно, перестають платити за це, бо вони розуміють, що вони несуть витрати, а в кінці ще не факт, що вони виграють
– вважає адвокат АО “Максимальний захист”.
Ще один важливий фактор – нерівність сторін. Приватні лікарні мають юридичні відділи та фінансові можливості. Пацієнт же часто залишається один на один із системою. Крім того, навіть елементарне підтвердження факту лікарської помилки, в українських реаліях, перетворюється на складний і часто недосяжний для пацієнта процес. Йдеться не лише про юридичні аспекти, а про звичайну відсутність у людини необхідних доказів. Як пояснює Максим Герасько, основна проблема починається ще на етапі збору медичної документації, без якої будь-який судовий процес фактично втрачає сенс.
Справа в тому, що в принципі пацієнту завжди важко довести винуватість лікаря або установи з тих причин, що, наприклад, дуже часто пацієнтам не дають на руки історію хвороби. Не кожен пацієнт збирає всі довідки, всі виписки, всі висновки і має на руках медичні документи, які дозволяють встановити помилку лікаря
– зазначив він.
Експерт також звертає увагу на ширший контекст проблеми – трансформацію медичної системи в Україні, яка безпосередньо впливає і на якість послуг, і на кількість конфліктних ситуацій між лікарями та пацієнтами. Так, країна поступово відходить від моделі державної медицини, проте повноцінної та якісної альтернативи у вигляді приватного сектора поки не сформовано.
У нас є тенденція до скорочення державних закладів, і ми йдемо в приватну медицину, і, на жаль, якість цієї приватної медицини іноді залишає бажати кращого. А державні ми скорочуємо, і тому, якщо раніше була конкуренція між державною і приватною, то вона створювала досить високий рівень медицини в країні
– зазначив Герасько.
Окремим фактором, який поглиблює проблему, є кадрова криза, що лише посилилася на тлі війни. У таких обставинах, зазначає він, ринок стикається з дефіцитом кваліфікованих кадрів, адже значна частина досвідчених лікарів виїжджає за кордон у пошуках кращих умов праці. У результаті пацієнти дедалі частіше стикаються з недостатнім рівнем підготовки медичного персоналу, що безпосередньо впливає на якість лікування.
Незважаючи на всі озвучені проблеми, адвокат Максим Герасько не схильний говорити про повну безкарність лікарів, проте визнає – шлях до відповідальності складний і доступний далеко не кожному.
Нагадаємо
Історія Світлани Гук – один із найбільш показових прикладів того, як медичні справи в Україні роками не доходять до фіналу. Вже шість років вона намагається встановити обставини смерті свого чоловіка під час лікування в одеській лікарні Odrex.
Незважаючи на відкриття кримінального провадження, судові процеси та неодноразові спроби провести експертизи – вдова досі не отримала відповіді на свої питання. Наразі судом призначено ще одну медичну експертизу у Львові, на яку Світлана Гук покладає великі надії.