Колишні хворі та сім’ї померлих, які проходили терапію в одеській лікарні Odrex, ініціювали створення ресурсу Stop Odrex. Цей веб-сайт створений для накопичення розповідей, взаємної підтримки та акцентування уваги на ймовірних фактах лікарської халатності.
Нещодавні клієнти та близькі тих, хто за їх словами, постраждав через терапію в приватній одеській лікарні Odrex, запустили веб-ресурс Stop Odrex, інформує УНН. Отже, тепер кожна людина, що прагне поділитися власною оповіддю про “оздоровлення” в “Одрексі”, має можливість зробити це конфіденційно та анонімно, або ж відкрито, надаючи дозвіл на оприлюднення матеріалу в медіа. Про це розповіла дочка померлого клієнта Odrex, Христина Тоткайло.
Ресурс під назвою Stop Odrex, містить секції з оповідями потерпілих, відомостями про клініку та просування кримінальних розслідувань, а також особливою формою для тих, хто потребує заохочення або хоче розповісти про власний досвід лікування.
Щодня я дізнаюсь про нові випадки людей, що переживають такий самий біль, як і ми. Щоб ніхто більше не відчував себе самотнім у біді, ми створили платформу, де будь-який потерпілий може висловити власну історію – анонімно або відкрито. Це місце, де вас почують. Заходьте на ресурс, знайомтеся з досвідом інших потерпілих, слідкуйте за новинами про лікарню та ходом кримінальних справ, діліться особистими оповідями. Це зона для нас – для тих, хто пережив трагедію через Odrex, для тих, хто потребує допомоги та правди. Ми віримо, що тільки разом ми зможемо досягти чесності
– зазначила Христина Тоткайло.
Веб-сайт доступний за посиланням: https://stopodrex.com/ .
На веб-сайті вже розміщені розповіді, у яких минулі клієнти та їхні сім’ї описують потенційні факти лікарської недбалості, затримки діагностики, фінансового тиску та маніпуляцій з боку лікарні Odrex.
Родини потерпілих підкреслюють, що мета створення сайту – зробити хід подій прозорим, привернути погляд правоохоронних органів і громадськості, підтримувати один одного в боротьбі за правосуддя, а також надати допомогу майбутнім клієнтам лікарні Odrex уникнути можливих лих.
Відкрите звернення до української влади через трагедії в Odrex
Окрім того, родичі померлих та колишні клієнти, яким, як вони стверджують, вдалося вижити після терапії в одеській лікарні, записали відеозвернення до українського уряду та правоохоронців. Вони просять про проведення неупередженого розслідування та юридичну оцінку діям лікарів. Вони вимагають зупинити потік трагедій, яку залишає після себе “лікування” в клініці.
У зверненні учасники відео також розкрили приватні деталі терапії в клініці Odrex, яке, за їх словами, спричинило смерть або значні ускладнення. Люди, що вважають себе потерпілими, акцентують, що не мають ніякого відношення до бізнес-конфліктів чи рейдерства клініки.
Смерть Аднана Ківана
Офіс Генерального прокурора 25 жовтня повідомив, що Головне слідче управління Національної поліції проводить розслідування обставин загибелі пацієнта після терапії у медичному закладі в Одесі.
За даними мас-медіа, йдеться про смерть місцевого підприємця-забудовника Аднана Ківана, який у травні-жовтні 2024 року проходив терапію у клініці “Одрекс”. В ОГП повідомили, що було висунуто підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що потягло за собою смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом зʼясувалося, що мова йде про завідувача хірургічним відділенням Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex практично відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, базуючись на висновках експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до загибелі клієнта.
“Підозрювані лікарі надавали йому медичну допомогу. Згідно з комісійною судово-медичною експертизою, під час надання медичної допомоги не було забезпечено необхідного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його вчасного оздоровлення. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями власних професійних обов’язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті пацієнта”,– зазначено в повідомленні ОГП.
Кількість потерпілих від дій лікарів “Одрекса” збільшується
Після загибелі Аднана Ківана розповіді клієнтів одеської лікарні “Одрекс” почали виникати один за одним – люди вирішили більше не замовчувати. Ті, хто роками боялися публічних висловлювань, сьогодні наважуються розповісти історії про те, як оздоровлення в “Одрекс” перетворювалося на знущання, професійна допомога – на небезпечні експерименти, а медицина – на жорсткий фінансовий розрахунок, щоб “вичавити останнє” з родини хворого. У документальній стрічці “Осине гніздо” родичі постраждалих та померлих клієнтів розповідають про пережите.
Одна з них – Світлана Гук, чоловік якої помер в “Одрексі”. Поки він знаходився в реанімації, лікарня, за її словами, виставляла рахунки по 80-90 тисяч гривень щодня. Жінка підозрює, що чоловіка могли тримати на апаратах навіть після клінічної смерті – але не для порятунку, а для того, щоб продовжувати виставляти рахунки. Коли жінка не могла більше здійснювати оплату – їй відкрито запропонували віддати документи на квартиру, щоб юристи лікарні швидко її продали. Після смерті чоловіка лікарня не зупинилась і подала на неї до суду, вимагаючи додатково 900 тисяч гривень.
Інший клієнт, Володимир, звернувся до “Одрекс” на операцію, під час якої його, імовірно, інфікували бактерією Serratia Marcescens. Ця бактерія передається через брудні руки або інструменти. У лікарні це не заперечували, заявивши, що “це реанімація – тут можна підхопити будь-що”. Така відповідь, можливо, свідчить про розуміння співробітниками, що реанімація в клініці не відповідає заявленим стандартам, не є стерильною, і що це системна проблема, а не поодинокий випадок. Інфекція вразила 85% легень Володимира, його ввели в медикаментозну кому, він втратив 15 кг. Дружина Володимира дотепер повторює, що її чоловік “просто дивом вижив після цього лікування”.
Христина Тоткайло розповідає про батька, якому за наполяганням лікарів “Одрексу” призначили агресивну хіміотерапію, всупереч застереженням київських фахівців. Вона згадує обіцянки, що “врятують голос і гортань”, і те, як батько повернувся додому вже майже без шансів на виживання. Агресивне лікування, на її думку, не просто не допомогло – воно його знищило.
Катерина Бойчук згадує, як відправила матір у “елітну лікарню з хорошою репутацією”, а через три тижні забрала її тіло. Мати перенесла операцію, але лікарі, за словами Катерини, так і не змогли визначитись із діагнозом. Щоденні дзвінки вночі, заплутані пояснення, нескінченні суми у рахунках – і смерть. Катерина говорить: “Я вірила цим лікарям, а тепер не довірю їм навіть рецепт від нежиті”.
Усі ці випадки з різними діагнозами, різними обставинами, різними людьми мають одну спільну рису – відчуття того, що життя клієнтів в “Одрексі” цінується значно менше, ніж гроші, які можна одержати за “лікування”. Потерпілі та сім’ї померлих говорять про лікарські помилки, про недбалість, про цинізм, але найбільше – про відсутність елементарної людяності.
Поки слідство триває, все більше людей звертається з новими розповідями. І кожна з них звучить як нове свідчення того, що проблема набагато глибша, ніж окремі медики. Проблема, здається, у самому устрої клініки “Одрекс”, яка допускає подібне ставлення до людей, їхнього здоров’я і життя.