На 100% відбита. Найбільша дронова атака захлинулась 01.08.2024 17:57 Укрінформ Які особливості удару по столиці та яких наслідків чекати
У ніч на 31 липня кияни пережили ще одну атаку росіян. Цього разу ворог запустив по столиці України найбільшу за 2024 рік кількість дронів. У частині міста було досить гучно і мешканці провели безсонну ніч, у частині районів було чути лише віддалені вибухи та звуки сирен.
Обійшлось без людських жертв та значних пошкоджень. А частина киян вирішила перечекати атаку у надійному місці. В КМДА повідомили таку деталь, – у період атаки у столичній підземці знайшли прихисток понад 11 500 людей, то ж деякі ділянки метрополітену лише вранці поступово відновлювали роботу як транспортні вузли. Однак, відсутність летальних випадків – це належна підготовка сил ППО та достатнє оснащення боєкомплектами, саме завдяки цьому симбіозу ми мали відчутний ефект. Принаймні, у боротьбі із дронами.
Вранці командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук у дописі прокоментував: “Це одна із наймасованіших атак ударних БпЛА «Shahed-131/136». Таку ж кількість «Шахедів» ворог застосовував у новорічну ніч 1 січня 2024 року. Як і тоді, 31 липня українська протиповітряна оборона вистояла і відбила масовану атаку ворожих безпілотників.
З 89-ти ударних БпЛА «Shahed-131/136», виявлених радіолокаційними підрозділами Повітряних сил, збито всі 89!”
Микола Олещук (а з ним і всі ми) подякував захисникам неба за промовистий результат та чудову роботу. Так само оцінюють результати роботи сил ППО і військові експерти.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень
Зокрема, Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, погоджується щодо масштабів: “Так, вона найбільша з початку року. Ворог не завжди застосовує стільки безпілотників одночасно. Наші мобільні групи, Повітряні сили, Сухопутні війська продемонстрували серйозний успіх: 100% відбиття при такій масштабній атаці це видатний результат”.
Мета та наслідки
На думку експерта, лишається такою ж, як і в більшості випадків:
Для того, аби прогнозувати після навали дронів найближчим часом нову ракетну атаку, – в наших умовах варто просто робити висновки з пережитого досвіду. Підтверджує припущення і пан Мусієнко: “У даному випадку вони готуються до ракетного удару і, вочевидь, він відбудеться незабаром. Росія таким чином намагається провести розвідку українських систем, – зрозуміти, як вони відпрацювали конкретно у цій ситуації. Також як ми реагуємо на ці атаки”.
Відсутність значних руйнувань не є перешкодою для наступних атак. Все одно ворог вважатиме свій задум успішним. “Навіть якщо не буде влучань, і якщо буде 2-3 влучання, росіяни вважають, що їхні цілі досягають мети. Але насправді це не так”, – каже експерт.
Кількість дронів у цій ворожій стратегії має значення. “Якщо їх більше, точніші можуть бути результати. І нам важче їм протидіяти. Це додаткове навантаження на наші мобільні групи, більше навантаження на наших бійців, сили ППО”.
Натомість для нас має значення маршрути та кінцеві цілі дронів. Аналізом цієї інформації і займаються відповідні структури.
Особливості атаки
Росіяни цього разу відзначились не лише кількістю дронів, а й “вперше здійснили вихід на пускові рубежі своїх літаків ТУ-95, але не запускали ракети”. Як пояснює Олександр Мусієнко: “Це було зроблено з метою нас дезорієнтувати. На Росії експериментують з пусками”. Як аргумент експерт радить звернути увагу на “білоруський фактор”, коли через територію цієї країни останнім часом впевнено залітають дрони. “Це практика, яку вони будуть використовувати, використовувати доти, допоки триває війна”, – пояснює експерт.
Серед неперевіреної інформації, якою обростає подія, є й така, що на ці літаки росіяни могли “підвісити” якісь радари, аби замінити таким чином втрачені А-50 і мати власні “очі”. “Це повна дурня, – каже Олександр Мусієнко, – А-50 бачить радаром на 500 км. Тепер подивіться відстань до Каспійського моря і що звідти (відстань 1000 км, – ред.) можна побачити”.
Багато дронів – потужна ракетна атака?
Чи є кореляція між кількістю випущених дронів та масштабами наступної атаки? Олександр Мусієнко не бачить такої логіки: “Ні, це так не працює. Ми розуміємо, яка у ворога накопичена кількість ракет. Це відкриті джерела від ГУР МО. Є готові до застосування ракети морського базування “Калібр”, повітряного Х-101, Х-555, “Іскандер” та “Кинджали”, які становлять загрозу. Загалом на сьогодні розрахункова кількість готових до випуску таких ракет 60-70 одиниць”.
Чому ж так багато дронів?
Чи пов’язана така значна кількість “Шахедів” із можливістю ворогом отримувати більше нових літальних апаратів. Олександр Мусієнко поки не бачить тут загрози: “Для того, аби говорити про нові джерела, треба відстежувати ситуацію. Ми бачили першу таку масовану дронну атаку. Але сумарно за місяць кількість застосованих “Шахедів” приблизно одна і та ж. Тенденції до істотного зростання нема. То ж підстав говорити про збільшення поставок чи суттєве нарощення Росією свого виробництва ми теж не можемо. Вони просто накопичили певну кількість дронів і думали, що зможуть покласти нашу ППО. Але їм не вдалось”.
Летять, ніби чайки: чому дрони не збивають одразу біля кордонів?
Олександр Мусієнко пояснює це тактичним підходом: “Неможливо поставити всюди системи ППО. Та і мобільні групи під кожним кущем не розмістиш. Те, що радари бачать проходження цих дронів (а ми читаємо про це у додатках, – ред.) це означає, що ми маємо відповідні радари, які мають можливість моніторити рух дронів. Але ми не можемо вразити їх на кожному кроці, це вище наших можливостей”.
Та навіть за наявної можливості, каже Мусієнко, такий підхід вимагав би невідповідних витрат: “Це означає застосування ракет. А ми ті самі ракети могли б використати для збиття більшої загрози, – ”Іскандерів” чи “Кинджалів”.
Це цілісний, продуманий підхід: “Мобільні групи знають про точки прольотів дронів, проте часто дрони змінюють маршрути. Для того, аби в полі не утримувати ці мобільні групи, які “Шахед” може облетіти, ухвалюється рішення про розташування мобільних груп перед ймовірними цілями. Це великі міста і там, де найбільш ймовірні атаки. Це продиктовано специфікою роботи ППО і вона себе виправдовує, зрештою”.
Посадити чи збити?
Навесні було багато інформації про вцілілі і знешкоджені "Шахеди" та ракети, які “як ціль припинила своє існування”. Тоді ж з’явилась інформація про нові підходи у застосуванні РЕБ та нові системи. Нині подібних повідомлень майже нема. Чому?
“Їх і справді приземляли системи типу “Покрова”. РЕБи і зараз працюють. Але. Росія теж удосконалює систему наведення, керування і зв’язку таким чином, аби ми не змогли їх “зловити”. Але. Наші сили теж працюють над удосконаленням системи радіоелектронної боротьби”. То ж забіг технологій, – одна із складових війни. І кожен новий крок це надія на перемогу.
Ми не лишаємось без допомоги. Як зазначає Олександр Мусієнко, зараз у пакеті, який нещодавно був оголошений США, мають бути і сучасні системи для боротьби з дронами. Експерт сподівається, що вони теж можуть стати у нагоді під час наступних дронових атак.
Ярина Скуратівська, Київ
БПЛА Київщина Повітряна атака
Источник: www.ukrinform.ua
