Яким повинен бути внутрішній План перемоги України? Частина 2 04.11.2024 16:58 Укрінформ Продовжуємо важливу дискусію між людьми, чия думка є авторитетною в Україні. Розмова з політиком Романом Безсмертним
Поштовхом для дискусії стала заява Президента Володимира Зеленського про те, що на додачу до Плану перемоги, який спрямований на партнерів, українців планують залучити до роботи над внутрішнім Планом перемоги. Але як конкретно це відбуватиметься, в якому форматі й коли – поки невідомо.
У будь-якому разі ми хочемо вже зараз поміркувати на цю важливу тему. Особливо враховуючи низку викликів і ризиків, які постали (або невдовзі постануть) перед нашою державою.
Укрінформ запропонував тим людям, яких українці називають суспільними авторитетами, до чиєї думки прислухаються, відповісти на кілька запитань, а саме:
• Яким може і має бути внутрішній План перемоги?
• З яких конкретно пунктів він повинен складатися, які змістовні завдання вирішувати?
• Що потрібно для практичної реалізації цього Плану?
Першим у нас висловився Євген Дикий. Наш другий спікер – Роман Безсмертний, політик і дипломат.
ЧОТИРИ ВАЖЛИВІ КРОКИ ПЛАНУ ПЕРЕМОГИ
Перший крок у розробці такого проєкту – чітке визначення мети.
“Важливо розуміти, для чого висунута ця ідея та яких результатів вона має досягти. Якщо ми говоримо про план, то його розробка потребує залучення робочих груп, парламенту, уряду, проведення круглих столів за участю експертів, науковців і громадського сектору, а також діалогу з місцевою владою. Усі ці обговорення та дискусії мають відбуватися на різних рівнях”.
З погляду технології підготовки, процес організації зрозумілий: усі зацікавлені сторони можуть і повинні брати участь у розробці, щоб врешті-решт отримати консолідований проєкт.
“Згодом цей проєкт буде доопрацьований і затверджений на рівні Верховної Ради після ухвалення економічного і соціального плану розвитку на наступний рік чи кілька років. Важливо, щоб цей документ мав конкретне фінансове підґрунтя – щоб його реалізація була передбачена в бюджетах на наступні роки. Отже, необхідно чітко розуміти мету: для чого ми розробляємо цей план, особливо враховуючи поточні умови війни. Саме за таких умов важливо показати, як держава може і повинна розвиватися у різних напрямках.
Другий крок. “Ми — демократична європейська країна, яка вперше у своїй сучасній історії зіткнулася з війною, і це надзвичайно складне випробування. Важливо пам'ятати, що демократія та війна мають свої специфічні взаємозв'язки. Тому, запускаючи будь-які процеси, ми повинні усвідомлювати: демократія — це фундаментальна цінність, яку потрібно зберігати навіть у воєнний час. Саме завдяки демократії українці змогли захистити свою державу”.
Роман Безсмертний наголошує, що будь-який план чи програма, що розробляється в цих умовах, не повинні містити спроб «урізати» демократію. За Конституцією України встановлено, які права й свободи можуть бути обмежені, і цей документ має залишатися основоположним принципом.
“Навіть під час війни, коли ми розробляємо стратегії розвитку країни, вони мають базуватися на демократичних засадах. Надзвичайно важливо не переступити цю межу. Недопустимо, щоб суспільство під приводом перемоги, всі та все заради перемоги наближалося до тоталітарних методів управління. Права і свободи громадян можуть бути обмежені лише в рамках, чітко визначених Конституцією. Це принциповий підхід, якого ми повинні дотримуватися, щоб зберегти демократичну природу нашої держави”.
Третій крок — ключову роль у цьому процесі має відігравати політичне середовище, передусім парламентські партії, а також позапарламентські політичні сили.
“Кожен проєкт чи програма, які розробляються для держави, повинні бути перш за все вираженням її політичного бачення. Важливо залучити й громадський сектор, який забезпечуватиме партії експертною підтримкою — від питань економіки до інших важливих галузей. Така співпраця є необхідною, оскільки тільки вона гарантує як професійність підходів, так і політичну зваженість кожного рішення. Це третій важливий принцип, на якому має базуватися робота над такими стратегічними документами, яким, власне, є План перемоги”.
Нарешті четвертий крок — це залучення громадських інституцій, таких як Асоціація міст, Асоціація регіональних влад, різні галузеві корпорації та об’єднання, які активно працюють у своїх секторах і співпрацюють з державою.
“Їхня участь є надзвичайно важливою для успішної реалізації будь-якого проєкту чи програми”
ЯКИМ МАЄ БУТИ ДОКУМЕНТ: БЕЗПЕКА І ОБОРОНА — СЕРЦЕВИНА ПЛАНУ, АЛЕ Й БЕЗ КУЛЬТУРИ НІЯК
"Щодо того, яким має бути цей документ. Насамперед це повинно бути політичне бачення, і саме політичних партій, яким громадяни довірили формування курсу держави”.
Їхнє завдання — визначити, як має функціонувати держава та її інститути, громадські організації, економічні сектори, органи влади й місцеве самоврядування в умовах війни.
“Поясню, чому це важливо. Як тільки політичні сили відповідають на ключові питання, як-от: яким має бути вік мобілізації, які сектори економіки потребують пріоритетної підтримки, наприклад, виробництво безпілотної авіації чи оборонні технології, — вони формують фундаментальні пріоритети. Це дає змогу впровадити засадничі принципи, такі як пріоритет національної безпеки та оборони”.
Далі — адаптація системи державного управління до нових умов, з урахуванням позицій усіх політичних сил.
“Тож цей план — це не просто перелік технічних завдань, а стратегічний документ, що визначає основні політичні орієнтири. Безпека й оборона держави повинні стати його серцевиною, включаючи підготовку економіки до роботи на військових засадах”.
Йдеться про право держави розміщувати пріоритетні замовлення для оборонного сектора, надавати преференції підприємствам, що працюють для фронту, і забезпечувати бюджетування з урахуванням нових реалій, пояснює пан Безсмертний.
“Лише тоді цей план стане дієвим інструментом, інтегрованим у бюджет і розвиток ключових секторів економіки, а також у соціальні й освітні політики в умовах війни”.
Коли ми говоримо про План перемоги, то перш за все маємо зосередитися на національній безпеці та обороні.
“Це основа, від якої повинні відштовхуватися всі інші сфери. Передусім потрібно знайти відповіді на ключові питання безпеки всередині країни, а далі обговорювати складові соціально-економічного розвитку, які також є важливою частиною стратегії”.
Однак, наголошує політик, національна безпека та оборона — це не лише зброя та армія.
“Це також культура, освіта, мистецтво, духовність. Згадаймо хоча б Черчилля і його знамените питання: «За що ми тоді воюємо?» Культура, театр, музика, живопис, церква — усе це надзвичайно важливо. Війна колись закінчиться, але культура зберігатиме пам’ять, передаватиме істину й виховуватиме нові покоління, щоб уникати помилок у майбутньому”.
Тому, оборонно-промисловий сектор, хоча й критично важливий, не є єдиним пріоритетом. Розвиток культури, освіти, духовності теж має бути закладений у План перемоги, оскільки це наша духовна зброя.
“На фізичну ж зброю, на розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу, повинна бути виділена особлива увага. Виробництво власного озброєння тут і зараз – це фундаментальна задача, на яку мають бути переорієнтовані всі фінансові ресурси, наукові й профільні виробничі потужності. Тут вже військові фахівці мають відповісти на питання: що саме потрібно, в якій кількості й у яких термінах.. Але План перемоги має об’єднувати всі аспекти життя країни, адже це наша зброя на всіх рівнях — від духовного до оборонного. Питання освіти у Плані: чому і як саме мають навчати дітей і студентів? Україні потрібне перезавантаження освіти, усе це повинно бути, не варто ці речі недооцінювати. Якщо хтось вважає, що без цього можна обійтися, ну, той дуже сильно помиляється”.
За словами Романа Безсмертного, усі ці аспекти повинні бути ретельно опрацьовані, так само як і будь-яка програма соціально-економічного розвитку, згідно з Конституцією, але з урахуванням воєнних умов.
“Головну роль у визначенні змісту такого документа мають відігравати політики. Він має нагадувати щорічний план соціально-економічного розвитку, який ухвалюється до прийняття державного бюджету. Ці два документи повинні бути взаємопов’язані”.
Такий план потребує короткострокових, середньострокових і довгострокових кроків, які відповідають динаміці ситуації й ресурсним можливостям держави.
“Основною стратегією може бути перемога у війні або інші національні цілі, які визначать політичні сили. Відповідно до цих стратегічних орієнтирів мають бути розроблені конкретні заходи в усіх секторах і галузях”.
Насамкінець, цей документ має охоплювати всі ключові сфери: гуманітарну, економічну, військово-політичну та зовнішню політику.
“Так, наприклад, дипломати повинні розуміти, в якому напрямку рухається країна, які перед ними завдання та як представляти бачення держави на міжнародній арені. Тоді стане зрозумілим баланс ресурсів і реальні можливості для досягнення стратегічних цілей, викладених у документі «План перемоги»”.
Безсмертний Україна Україна проти Росії Верховна Рада Війна з Росією План перемоги
Источник: www.ukrinform.ua
