Вчені знайшли скам’янілі ембріони віком понад 500 мільйонів років © Liu et al., Palaeogeogr. Palaeoclimatol. Palaeoecol., 2025 Якою була доросла форма цих ембріонів, вчені не можуть сказати.
Вчені заявили про те, що крихітні кульки мінералів віком 535 мільйонів років можуть розповісти про те, яким було життя на давній Землі. Об’єкти розмірами приблизно міліметр – крихітні ембріони тварин, які жили в ранньому кембрійському періоді, повідомляє Science Alert.
Ці тварини належать до групи Ecdysozoa, до якої входять комахи, павуки, ракоподібні та черв’яки. Дорослу форму цих ембріонів точно не можна ідентифікувати. Але група палеонтологів на чолі з Мінцзіном Лю з Університету Чан’ань у Китаї вважає, що вони можуть бути тісно пов’язані зі Saccorhytus, родом, представленим одним видом — крихітною, своєрідною істотою кембрійської доби без анального отвору.
Краби і комахи досить часто зустрічаються в літописі скам’янілостей, оскільки вони мають тверді панцирі, які добре переживають процес скам’яніння. Ембріони Ecdysozoa зустрічаються набагато рідше, тому що вони значно тендітніші. Якщо їх вдається знайти, вони дуже цінні, оскільки дають уявлення про ранній розвиток тварин, що давно вимерли.
Сім ембріонів Лю та його колеги виявили кілька десятиліть тому у формації Куанчуаньпу в Китаї, викопному шарі, багатому на мікроскопічні скам’янілості. Насправді тут було виявлено безліч скам’янілих ембріонів, але вони належать до типу Cnidaria, групи, до якої входять медузи, анемони та корали.
Нові ембріони – перші, які належать до групи Ecdtsoza. М’які тканини, з яких колись складався ембріон, замінили мінерали фосфату кальцію, оскільки вони розкладалися в осаді на дні морського середовища. Цей процес скам’яніння зберіг тривимірну анатомію ембріонів у приголомшливих деталях.
На основі кількості та розташування пластин, що утворюють екзоскелети ембріонів, званих склеритами, дослідники класифікували крихітні організми як два нових таксони: Saccus xixiangensis і Saccus necopinus. Вчені не знають, як ембріони розвивалися б далі, але їхня анатомія гранично ясна.
Кожен ембріон був поміщений у гладку оболонку, вони мали мішкоподібні тіла без ознак будь-яких кінцівок. Пластини на їхніх екзоскелетах розташовані радіально на головах та білатерально на хвостах, що передбачає, що їхні тіла мають дзеркальні ліву та праву сторони. Відсутність волосоподібних придатків, званих віями, відносить їх до Ecdysozoa.
Цікаво те, що в жодного з ембріонів не було отворів. Тобто вони, ймовірно, перебувають на стадії розвитку до формування рота та ануса. Але відсутність деформації екзоскелету передбачає формування кутикули, що означає, що ембріони були близькі до того, щоб вилупитися, в момент своєї загибелі.
Великий розмір (для ембріона) і видовбана середина кожної скам’янілості вказують на те, що кожен з цих ембріонів колись харчувався великим жовтком, покладаючись на нього як на їжу, поки не змогли відростити рота і не почали піклуватися про себе самостійно.
Щоб зрозуміти, якими могли бути дорослі форми ембріонів, вчені звернулися до скам’янілостей організмів зі схожими характеристиками, які жили 540 мільйонів років тому.
Останки Saccorhytus coronarius були знайдені у тій самій формації Куанчуаньпу, що й Saccus. У нього також не було кінцівок, вій, мішкоподібне тіло, гігантський рот з радіальними структурами навколо нього, двостороння симетрія та відсутність ануса. І його розмір становив близько міліметра у діаметрі.
Можливо, що Saccus міг вирости у щось схоже, тісно пов’язане із Saccorhytus coronarius. Якщо це так, то Saccus і Saccorhytus могли бути базальними Ecdysozoa, що передбачає, що ранні предки групи мали мішкоподібне тіло, а червоподібна форма з’явилася пізніше.
Раніше вченим вдалося виявити «обличчя» гігантської істоти, що нагадувала багатоніжку, яка була найбільшим членистоногим, яке коли-небудь жив на Землі. Дослідники знайшли дві скам’янілості, що добре збереглися.
