1500 років тому людство пережило «вічну зиму» © freepik/wirestock Можливо, скандинавська легенда ґрунтується на реальних подіях.
Вчені заявили про те, що скандинавська легенда, яка описує Рагнарок або кінець світу, може ґрунтуватися на реальних подіях. Вони знайшли свідчення кліматичної катастрофи, дослідивши кільця стародавніх дерев, повідомляє IFLScience.
«Дні старих богів добігають кінця; одного разу настане катастрофа і відбудеться остання битва, яка покладе край усім битвам. Тут помруть боги, і світ, яким ми його знаємо, закінчиться», — йдеться у легенді, яка описує Рагнарок. Але перед настанням кінця світу світ буде охоплений «Фімбулвінтер» або Великою зимою. Це зима, яка триває три роки, протягом яких літо так і не настає.
Під час Фімбулвінтер сніг дме з усіх боків, температура різко падає, а голод і страждання поширюються по всій землі. Люди починають вести війни, оскільки вони виборюють виживання у цих екстремальних умовах. Незабаром після цього і настає Рагнарок.
Легенда часто сприймалася як літературний прийом, що описує піднесення та падіння людської цивілізації, силу природи та скандинавський цикл руйнування та відродження. Але вчені задавалися питанням, чи могли у Вічної зими бути реальний аналог.
536 рік визнали найгіршим роком в історії людства, оскільки в Північній півкулі сталося виверження одного або декількох вулканів. Це викликало десятирічну зиму, під час якої Земля вкрилася шаром попелу, а сірчані гази заблокували сонце.
Ця зима вплинула життя людей по всьому світу. У Китаї влітку випадав сніг, а в Європі температура опустилася на 2,5 градуси за Цельсієм. У Перу спостерігалася посуха, а 541 року бубонна чума дісталася Єгипту.
Наразі вчені з Національного музею Данії заявили про те, що ця вулканічна зима могла лягти в основу легенди про Фімбулвінтер.
«Багато хто робив припущення з цього приводу, але тепер ми вперше можемо продемонструвати, що, можливо, найбільша кліматична катастрофа в історії людства торкнулася Данії — катастрофічно», — сказав Мортен Фішер Мортенсен, старший науковий співробітник музею.
Донедавна не було відомо, наскільки сильно катастрофа торкнулася Данії. Але дослідження методів ведення сільського господарства країни з бронзової доби до епохи вікінгів показало, що цей вплив був колосальним. Вчені вивчили річні кільця 100 дубів, починаючи з VI ст. Вони вказали на нульове чи погане зростання, особливо влітку, між 539 і 541 роками.
“Коли дерева не могли рости, на полях теж нічого не могло рости. Для суспільства, де живуть за рахунок сільського господарства, це мало катастрофічні наслідки. Це підтверджується іншими дослідженнями, які ми проводимо. Тут ми бачимо різке зниження виробництва зерна, ми бачимо райони, які просто покинуті людьми, та ліси, які поширюються за межі покинутих полів», — додав Мортенсен.
На думку вчених, у Норвегії та Швеції могло загинути близько половини населення. Імовірно, що така ж доля спіткала і Данію.
Археологічні розкопки також підтверджують ідею, що це був важкий час. Археологам вдалося знайти великі золоті вироби, включаючи золоті роги, Вінделівський скарб та Брохольмський скарб, які належать до цього періоду. Але золотих виробів, створених раніше, виявлено мало. Вчені вважають, що це вказує на те, що всі вони були принесені в жертву богам зі сподіваннями, що це поверне сонце.
Аналіз урожаю, який виростили в наступні роки, показав, що ті, хто пережив зиму, розширили кількість культур, що вирощуються, щоб підвищити свою продовольчу безпеку. Одним із подібних досягнень було вирощування жита, оскільки воно ставало все більш популярним у наступні століття. Можливо, його обрали тому, що йому потрібно менше сонця, ніж іншим злакам.
Раніше вчені заявили про те, що Земля вже пережила кризу, яка схожа на нинішню. Глобальне потепління, що спостерігалося перед останнім льодовиковим періодом, призвело до руйнування життєво важливих атлантичних течій.
