Вчені вивчили прикраси льодовикового періоду © Baker et al., Nature Human Behaviour, 2024 Вони існували в останній льодовиковий період.
Протягом століть люди носили прикраси, які прив’язували їх до свого народу, визначали класову ідентичність протягом усього життя та після поховання. Але ці культурні асоціації не завжди наслідували сімейні лінії, повідомляє Science Alert.
У ході нового дослідження вчені порівняли тисячі підвісок з усієї Європи льодовикового періоду, які датуються періодом до 34 до 24 тисяч років тому. Воно показало, що всередині великої групи людей, під назвою граветти, існувало щонайменше дев’ять окремих груп мисливців-збирачів, які відрізнялися стилями орнаменту.
Вчені також провели генетичний аналіз останків з місцевих поховань, який показав, що деякі групи виготовляли схожі прикраси, хоча й відрізнялися походженням.
«Ми показали, що можуть існувати дві [різні] генетичні групи людей, які насправді мають спільну культуру», — заявив Джек Бейкер, провідний автор дослідження та докторант археології Університету Бордо у Франції.
Найдавніший відомий випадок використання намиста стародавніми людьми датується періодом 140 тисяч років тому: намистини з мушель знайшли на території сучасного Марокко. Але по-справжньому практика носіння намиста набула поширення 45 тисяч років тому, коли такі прикраси поширилися Європою.
У ході дослідження Бейкер зібрав існуючі записи про тисячі намист та підвісок, знайдених у 112 регіонах, розташованих по всій Європі, від Португалії до Росії.
Судячи з віку та інших пов’язаних з ними артефактів, ці прикраси раніше об’єднувалися в одну культуру – граветський народ. Ця популяція, найбільш відома своїми фігурками Венери, була поширена по всій Європі протягом приблизно 10 тисяч років, але зникла перед початком льодовикового періоду.
Різноманіття використаних орнаментів вразило дослідників. Вони ідентифікували 134 різних типи намиста, які граветти виготовили з кісток тварин, зубів, черепашок, бурштину та каменю. Деякі нагадували риб’ячі хвости, інші – сов.
Більшість прикрас було знайдено всередині жител древніх людей, але деякі виявили в похованнях, де також взяли зразки ДНК.
Порівнявши орнаменти, вчені змогли виділити дев’ять окремих культурних груп із унікальними уподобаннями залежно від географічного розташування. Бейкер каже, що ці відмінності «кристалізувалися» у артефактах, знайдених у могилах. Він вважає, що давні люди могли носити прикраси, щоб ідентифікувати одне одного.
Проте аналіз показав також, що культурні кордони були рухливими, а сусідні групи іноді змінювали стиль. Коли вчені наклали закономірності в орнаментах на генетичні відмінності, вони змогли розглянути більш складну історію.
Так, вчені виділили дві окремі генетичні групи в сучасній Італії, де дані ДНК передбачали існування лише однієї. В іншому регіоні, який охоплювали Францію та Бельгію, люди з різним генетичним походженням прикрашали себе схожими артефактами.
Раніше вчені заявили, що неандертальці могли не бути окремим видом. За словами дослідників, можливо варто говорити про окрему форму людини.
