Не всі спалахи на Сонці утворюються однаково © NASA/GSFC/SDO Не всі вони відбуваються швидко.
Вчені створили повний каталог загадкових, повільних та надгарячих вибухів, що відбуваються в сонячній атмосфері. І він показав, що значна частина таких «летаргічних спалахів» потребує детального вивчення, повідомляє Space.com.
Сонячні спалахи — це вибухи енергії, які відбуваються, коли лінії магнітного поля Сонця заплутуються або перетинаються, а потім обриваються і знову з’єднуються навколо темних областей, які називаються сонячними плямами. Такі викиди радіації, якщо досить сильні, можуть пошкодити супутники і навіть вплинути зв’язок на Землі.
Сонячні спалахи, які тривають від кількох хвилин до кількох годин, традиційно класифікуються за кількістю енергії, що випромінюється. Але в новому дослідженні вчені розрізняли спалахи на основі швидкості, з якою накопичується їхня енергія. Вони показали, що багато спалахів насправді не викидають енергію стрімко, а потім повільно розсіюються, як передбачає існуюча модель.
Вчені використали індійський місячний орбітальний апарат «Чандраян-2», за допомогою якого зафіксували 1400 спалахів, що повільно ростуть, за три роки. Для порівняння, за попередні 40 років вивчення Сонця було зафіксовано лише 100 таких подій.
«У співтоваристві фізиків Сонця з початку 2000-х років існував консенсус, що більшість сонячних спалахів є швидко наростаючою інтенсивністю з наступним повільним згасанням. Однак наше з моєю командою дослідження показало, що не всі сонячні спалахи дотримуються цієї схеми», — заявив Аравінд Бхараті Валлуван, керівник групи та аспірант астрофізики Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.
Вчені мають намір краще зрозуміти, як формуються такі спалахи, що повільно висходять. І одна з підказок може полягати в тому, що ці спалахи неймовірно гарячі. Швидкорослі спалахи пов’язані з температурою близько 10 мільйонів градусів Цельсія. Але повільні мають справу з ще більш високою температурою до 30 мільйонів градусів Цельсія.
«Одне можна сказати, напевно: сонячна атмосфера — дуже агресивне місце. Там багато турбулентної активності, багато магнітних полів рідкої плазми, що перемішуються, тому існує сильна турбулентність. Імпульсивні сонячні спалахи пов’язані із процесом нетеплової інжекції енергії. Турбулентна активність викликає цю нетеплову ін’єкцію», — сказав Валлуван.
На думку вченого, за виникненням спалахів, що повільно ростуть, може стояти менш залежний від турбулентності і більшою мірою тепловий і магнітний процес.
Раніше вчені заявили про те, що сказати напевно, чи настав пік сонячної активності можна лише через сім місяців після його завершення.
