Вчені змогли вирізати ВІЛ із клітин © freepik/freepik Вони змогли зробити це за допомогою методу, відзначеного Нобелівською премією.
Вчені з університету Амстердама заявили про те, що їм успішно вдалося видалити Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) з інфікованих клітин, використавши метод редагування геному Crispr, творці якого отримали Нобелівську премію. Він діє як ножиці, відрізаючи ДНК на молекулярному рівні, тому може видалити «погані» фрагменти, повідомляє ВВС.
Вчені сподіваються, що в майбутньому за допомогою цього методу вдасться повністю позбавити організм вірусу. Разом з тим вони визнають, що необхідні додаткові дослідження, які дозволять підтвердити, що це ефективно та безпечно.
Існуючі методи лікування можуть зупинити ВІЛ, але не знищити його. Разом з тим, вчені визнають, що їхнє дослідження є лише «доказом концепції» і не зможе перетворитися на реальні ліки найближчим часом.
Інші вчені також намагаються експериментувати з Crispr у боротьбі проти ВІЛ. Компанія Excision BioTherapeutics заявила про те, що у добровольців через 48 тижнів немає жодних побічних ефектів.
Водночас, Джонатан Стой, експерт із вірусів з Інституту Френсіса Крика в Лондоні, зазначає, що видалення ВІЛ із усіх інфікованих клітин – «надзвичайно складне завдання».
«Нецільові ефекти лікування із можливими довгостроковими побічними ефектами залишаються проблемою. Тому здається ймовірним, що мине багато років, перш ніж будь-яка подібна терапія на основі Crispr стане рутинною — навіть якщо припустити, що її ефективність може бути доведена», — сказав він.
ВІЛ заражає та атакує клітини імунної системи, використовуючи їхні механізми для створення власних копій. Навіть при ефективному лікуванні багато хто з них переходить у стан спокою і все ще містить ДНК або генетичний матеріал ВІЛ, навіть якщо не виробляють активно новий вірус.
Більшості людей з ВІЛ потрібна довічна антиретровірусна терапія. Якщо вони перестануть приймати ці препарати, сплячий вірус може прокинутися.
Нагадаємо, 2020 року лікарі заявили про перший випадок лікування від ВІЛ. Запропонований ними метод передбачав пересадку стовбурових клітин від носія гена, який забезпечував стійкість організму до вірусу.
