Проривом року назвали препарат для боротьби з ожирінням © pixabay/dertrick Цього року журнал відзначив препарат для зниження ваги.
Журнал Science підбив підсумки року та назвав найважливіші наукові відкриття. Лідером цього року, проривом у науці, журнал назвав препарат, який дозволяє знижувати вагу та, як наслідок, боротися з ожирінням.
Ожиріння вже стало загрозою громадській охороні здоров’я. У США близько 70% дорослого населення страждають від надмірної ваги, у Європі – більше половини. Ожиріння може призвести до розвитку багатьох захворювань: діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, артриту, жирової хвороби печінки та деяких типів раку.
Але у медикаментозного лікування ожиріння сумне минуле. Часто воно переплітається з суспільним осудом та переконаністю у тому, що зайва вага пов’язана з відсутністю сили волі.
Разом з тим, нові ліки ламають стереотипи та дають надію на те, що зможуть подолати епідемію ожиріння та супутніх захворювань. Препарат імітує кишковий гормон, який називається глюкагоноподібним пептидом-1 (GLP-1). У Science кажуть, що він «змінює медицину, популярну культуру і навіть глобальні фондові ринки, одночасно електризуючи і збентежуючи». Спочатку рецептори були розроблені для лікування діабету, але вони також викликають зниження ваги з супутніми переважно керованими побічними ефектами.
«Цього року клінічні випробування показали, що вони також зменшують симптоми серцевої недостатності та ризик серцевих нападів та інсультів, що є найбільш переконливим доказом того, що препарати мають серйозні переваги, крім втрати ваги», — йдеться у статті журналу, в якій повідомляється, що тому препарат назвали «проривом року».
Хто увійшов у лонглист претендентів
Уповільнення «вуглецевого насоса» Землі. Перші тривожні дзвіночки залунали ще кілька років тому. Роботизовані зонди Deep Argo, які пірнають на глибину до 4000 метрів, зафіксували потепління та скорочення обсягу придонних антарктичних вод. Це свідчить про ослаблення Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції.
Нові та більш лякаючі свідчення були знайдені цього року. Вони показали, що загроза, яка вважалася можливою у далекому майбутньому, насправді вже настала.
Пошуки запасів геологічного водню – екологічно чистого палива. Першу кишеню з газом було знайдено ще 1987 року, після чого геологи почали шукати водень на всіх континентах Землі. Піка цей бум досяг цього року — у вересні Геологічна служба США запустила дослідницький консорціум за підтримки найбільших паливних компаній, а Агентство передових досліджень у галузі енергетики створило програму досліджень природного водню.
Прогноз погоди від штучного інтелекту. Редакція журналу зазначила, що такі прогнози не ідеальні, нейромережам все ще важко прогнозувати деякі параметри, наприклад інтенсивність ураганів. Але вчені вважають, що надалі штучний інтелект удосконалюватиметься, навчаючись на прямих спостереженнях погоди, а не на даних, що пройшли вже через існуючі моделі.
Вакцини від малярії. Вони вже показали ефективність під час досліджень, очікується, що у широкий оборот вакцини увійдуть у середині 2024 року. А це дає надію на те, що хворобу вдасться перемогти.
Ліки від хвороби Альцгеймера. Влада США та Японії схвалила застосування леканемабу – препарату, який уповільнює зниження когнітивних функцій. Ще один препарат, донанемаб, поки не отримав схвалення, але показав добрі результати під час випробувань.
Датування часу заселення Америки. Вчені виявили свідчення, які відсувають появу перших людей в Америці на 5000 років назад. Ще в 2021 році вчені знайшли людські сліди, які залишили 21-23 тисячі років тому. Тоді датування було поставлено під сумнів, оскільки вчені провели його за насінням водної рослини, знайдених у шарах, що оточують сліди. Але нове дослідження підтвердило його правильність.
«Гуркіт» чорних дір. Вченим вдалося зафіксувати «шум», який видають чорні діри, які повільно рухаються назустріч одна одній.
Надмасштабні обчислення. Американський суперкомп’ютер Frontier, який подолав екзафлопний рубіж (його продуктивність досягає 1,102 екзафлопса), став повноцінним обчислювальним інструментом, яким можуть користуватися вчені.
