© unsplash.com/bandlab_music Проте «простіше» – не завжди означає «гірше», зазначають вчені.
Тексти популярних пісень стають більш простими, повторюваними та егоцентричними, свідчать результати дослідження, проведеного групою вчених під керівництвом Єви Зангерле – доктора комп’ютерних наук з Інсбруцького університету, повідомляє Scientific American.
Дослідники проаналізували тексти 353,320 популярних англомовних пісень у жанрах поп, рок, реп, R&B та кантрі, випущених у період з 1970 по 2020 рік. За допомогою машинного навчання вони виділили ключові лінгвістичні особливості цих пісень, такі як співвідношення слів, типи емоційних сигналів, оцінка читабельності й багатство словникового запасу. Потім вони розробили та навчили додаткові комп’ютерні моделі для сортування та аналізу цих характеристик за роками у репрезентативній підмножині з 12,000 пісень.
Дослідження також показало, що в сучасних музичних текстах передається більше негативних емоцій і менше позитивних, ніж у минулому, і що пісні стали суб’єктивнішими, у них частіше зустрічаються займенники «я» і «мені», що підтверджує результати попередніх досліджень про зрушення у змісті лірики.
Разом з тим деякі вчені критикують результати дослідження, оскільки комп’ютерні моделі в певних випадках не здатні правильно визначити емоційний посил деяких умовно негативних слів, якщо їх вживають в іншому значенні.
За словами Калеба Голдшмітта, етномузикознавця з Коледжу Велслі та співредактора журналу Journal of Popular Music Studies, тексти – це лише невелика частина того, з чого складається пісня. Навіть якщо тексти стають простішими, музичні чинники, такі як фактура та ритм, схоже, стають складнішими, каже Голдшмітт.
Поки що неясно, чому, наприклад, повторень приспівів стає більше. Майкл Варнум, культурний психолог з Університету штату Арізона, припускає, що це явище частково пояснюється величезною кількістю нової музики.
«Коли люди стикаються з великою кількістю варіантів, вони, як правило, віддають перевагу тому, що простіше і зрозуміліше», – каже він.
Варнум звертає увагу також і на те, що в багатьох людей змінився спосіб взаємодії з музикою: її все частіше слухають на фоні, працюючи в режимі багатозадачності.
«Логічно, що якщо музика звучить у фоновому режимі, то не обов’язково, щоб вона була складною або захоплюючою», – говорить він.
На думку Зангерле, артисти також можуть створювати більш прості пісні, що запам’ятовуються за рахунок повторів, щоб утриматися на ринку потокової музики, яка дає сучасним людям доступну можливість обирати з величезної кількості композицій.
Раніше ми писали про те, що аналіз ДНК Бетховена не знайшов у нього особливих задатків у музиці: це дає надію багатьом людям на досягнення успіху в цьому мистецтві при великому бажанні та зусиллях.
