Неандертальський кам’яний інструмент, вклеєний у рукоятку з рідкого бітуму з додаванням 55% охри. Конструкція після застигання не липне до рук і зручна у користуванні. © Patrick Schmidt, University of Tübingen Нове дослідження показує, що ранні Homo sapiens в Африці та Homo neanderthalensis у Європі мали схожі моделі мислення.
Попередники сучасних людей – неандертальці – мали більш високий рівень розумового розвитку, ніж вважалося раніше: такого висновку дійшла група вчених із Нью-Йоркського університету, Тюбінгенського університету та Національних музеїв Берліна, яка виявила багатокомпонентний клей у конструкціях 40-тисячних знарядь праці.
Йдеться про повторне вивчення знахідок з Ле-Мустьє, археологічної пам’ятки у Франції, відкритої на початку 20 століття. Частина колекції, упакована окремо, пролежала неторканою з 1960-х років, тому наукову цінність кам’яних знарядь неандертальців визнали лише зараз.
Дослідники виявили сліди суміші охри та бітуму на кількох кам’яних знаряддях, таких як скребки, відщепи та леза. Охра – природний пігмент; бітум є компонентом асфальту і може бути отриманий із сирої нафти, але також зустрічається у ґрунті природним шляхом.
«Ми здивувалися тому, що вміст охри становив понад 50 відсотків», – каже Патрік Шмідт із Тюбінгенського університету. За його словами, така пропорція дозволяла робити бітум більш податливим та створювати зручну клейку масу.
Використання клеїв з кількома компонентами, у тому числі різними липкими речовинами, такими як деревна смола та охра, раніше було відоме у ранніх сучасних людей (Homo sapiens) в Африці, але не у ранніх неандертальців у Європі. Розробка клеїв та їхнє використання у виробництві інструментів вважається одним із матеріальних свідчень еволюції когнітивних здібностей древніх людей. У регіоні Ле-Мустьє охру та бітум доводилося збирати з віддалених місць, що вимагало великих зусиль, планування та цілеспрямованого підходу, зазначають вчені.
Раніше дослідники заявили, що люди сучасного виду жили поруч із неандертальцями довше, ніж передбачалося раніше.
