Черв’яки з Чорнобильської зони не підвладні впливу радіації © sergeyussr / Depositphotos Дослідники не помітили у них ушкоджень геному.
Крихітні черв’яки, які живуть у Чорнобильській зоні відчуження, виявилися не вразливими до радіоактивного ушкодження. Вчені не змогли знайти у нематод, зібраних тут, ознаки пошкодження геному, які очікувалися за життя в такому небезпечному місці, повідомляє Science Alert.
Дослідники наголошують, що це не означає, що Зона відчуження безпечна. Це свідчить про те, що черв’яки стійкі до радіації та навчилися адаптуватися до умов, непридатних для інших видів.
Група біологів під керівництвом Софії Тінторі з Нью-Йоркського університету вважає, що це відкриття може дати нові уявлення про механізми відновлення ДНК. Ймовірно, надалі їх можна буде використовувати для лікування людей.
Після вибуху реактора Чорнобильської АЕС у квітні 1986 року, зона навколо станції та найближче місто Прип’ять були закриті для проживання та відвідувань. Радіоактивні матеріали, що потрапляють у навколишнє середовище, піддають організми вкрай небезпечному рівню іонізуючого випромінювання, що значно підвищує ризик мутацій, раку та смерті. Пройдуть тисячі років, перш ніж Чорнобиль стане безпечним для проживання людей.
Тварини ж не знають про накладені обмеження, тому Зона відчуження перетворилася на свого роду заповідник для різних видів. І дослідження на тваринах, які мешкають тут, показали суттєві генетичні відмінності в порівнянні з тими, що живуть в інших місцях.
«Чорнобиль був трагедією незбагненного масштабу, але ми досі не усвідомлюємо наслідки катастрофи для місцевих популяцій. Чи вибрав раптовий зсув навколишнього середовища види або навіть особин усередині виду, які за своєю природою стійкіші до іонізуючої радіації?», — заявила Тінторі.
У ході дослідження вчені зібрали сотні нематод з гнилих фруктів, опалого листя та ґрунту в Зоні відчуження. Дослідники культивували в лабораторії близько 300 зібраних ними хробаків та відібрали 15 зразків O. Tipulae для секвенування геному. Потім ці зразки порівняли з геномами п’яти екземплярів O. Tipulae з інших країн світу – Філіппін, Німеччини, США, Маврикія та Австралії.
Хробаки з Зони відчуження були генетично схожі між собою, ніж з іншими. Але ця «відстань» відповідала географічній відстані для всієї вибірки із 20 штамів. А ось ознаки ушкодження ДНК радіаційним середовищем були відсутні.
Команда ретельно проаналізувала геном черв’яків і не виявила жодних доказів великомасштабних хромосомних перебудов, очікуваних від мутагенного середовища. Вчені також не виявили кореляції між частотою мутацій хробаків і силою навколишнього випромінювання у місці проживання кожного хробака.
Україна спільно з ООН також реалізує проєкт із дослідження впливу радіації на біорізноманіття у Чорнобильській зоні.
Група вчених провела дослідження з метою визначення, як змінилися флора та фауна у зоні відчуження у Чорнобилі. Згідно з опублікованим у науковому журналі Current Biology звітом, майже через 30 років після ядерної катастрофи зона відчуження перетворилася на справжній заповідник.
Раніше вчені вже заявляли, що організм деяких тварин у зоні відчуження ЧАЕС пригнічує негативний вплив випромінювання на ДНК, підвищуючи рівень антиоксидантів.
