Війна і гроші: як Україна стала ключовим фактором економічної безпеки ЄС 12.05.2026 15:03 Укрінформ Спокій як економічна стратегія Європи: чому доля України визначає фінансову міцність регіону
Агресія Росії проти України зараз визначає не тільки стан безпеки в Європі, але й економічну непохитність усього східноєвропейського краю. Через це чесний і довгостроковий спокій все частіше розглядається як головна умова майбутнього прогресу Європи.
Російсько-українська агресія вже давно вийшла за рамки двостороннього військового протистояння. Вона впливає на світові ринки, енергетичну захищеність, перевезення, фінансову стійкість Європейського Союзу та створює нову політичну та економічну дійсність краю. Тому в міжнародних політичних колах все частіше можна почути міркування: доля України нерозривно поєднана з долею всієї Європи.
Одним із доказів цього стала міжнародна конференція “Strengthening Economic and Financial Resilience of the EU Eastern Border – Search for Strategic and Coordinated Actions”, яка відбулася у Вільнюсі.
Під час події міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що справедливий і тривалий спокій для України є основною умовою економічної трансформації всієї Східної Європи. Ця ідея стала центральною у його виступі, проте, її значення йде далеко за межі дипломатичного формулювання. Мова йде про основоположні зміни в розумінні захищеності, економіки та ролі України в новій структурі Європи.
Агресія змінила економічну мапу Європи
Повномасштабне вторгнення Росії стало найбільшим викликом для європейської економіки за останні десятиріччя. Після 2022 року країни ЄС були змушені радикально переглянути свої фінансові та безпекові стратегії. Те, що раніше вважалося другорядними питаннями — оборонні бюджети, енергетична незалежність, охорона кордонів і кібербезпека, — зараз стало основою державної політики.
Особливо це стосується країн східного кордону Європейського Союзу. Польща, Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія по суті формують новий осередок політики безпеки Європи. Для цих держав агресія в Україні — не відсторонена геополітика, а прямий фактор економічної стабільності.
Через агресію Європа зіштовхнулася зі швидким збільшенням цін на енергоносії, інфляцією, перебоями у перевезеннях і необхідністю збільшення військових витрат. Багато держав були змушені витрачати мільярди євро на підтримку населення та бізнесу в умовах енергетичної кризи. Разом з тим стало зрозуміло: без стійкої України неможлива стабільна Східна Європа.
Саме тому питання миру зараз має не тільки гуманітарний чи політичний аспект, але й безпосередньо економічний.
Українська економіка між виживанням і трансформацією
Виступ Сергія Марченка став важливим ще й тому, що продемонстрував: незважаючи на війну, Україна не лише утримує фінансову систему від краху, а й закладає основу для майбутнього розквіту.
Зі слів міністра, більше 68 % видатків державного бюджету у 2026 році буде спрямовано на сектор безпеки та оборони. Це безпрецедентний показник для сучасної європейської країни. По суті, більшість ресурсів країни працює на забезпечення обороноздатності.
Разом з тим навіть за таких умов держава продовжує фінансувати соціальні виплати, охорону здоров’я, освіту та критичну інфраструктуру. Це показує високу пристосованість української державної системи.
Показовими є й економічні результати. За перший квартал 2026 року надходження державного бюджету перевищили заплановані показники та становили 17 мільярдів доларів — на 25 % більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це вказує на поступову адаптацію української економіки до умов війни.
Частково цьому сприяють переміщення бізнесу, розвиток оборонно-промислового комплексу, перехід на цифрові технології державних сервісів і збереження діяльності експортних галузей. Українська економіка фактично перейшла в режим воєнної мобілізації, однак продовжує працювати.
Водночас зрозуміло: без допомоги міжнародних партнерів така стабільність була б неможливою.
Міжнародна допомога як інвестиція в безпеку Європи
Від початку повномасштабної війни Україна отримала близько 175 мільярдів доларів міжнародної допомоги. І хоча в деяких європейських державах все частіше виникають дебати щодо обсягів допомоги Києву, більшість західних урядів розуміють: ці кошти є не тільки допомогою Україні, але й інвестицією у власну захищеність.
Для Європейського Союзу поразка України означала б значно більші економічні втрати в майбутньому. Нові потоки біженців, загроза розширення війни, дестабілізація кордонів, руйнування торговельних шляхів і постійна військова напруга коштували б ЄС у рази дорожче.
Тому підтримка України все більше інтегрується в довгострокову економічну стратегію Європи. У Брюсселі вже обговорюються масштабні програми післявоєнного відновлення України, які можуть стати найбільшим інвестиційним проєктом у Європі з часів повоєнної реконструкції Західної Європи.
Йдеться не лише про відбудову зруйнованих міст та інфраструктури. По суті, Україна може стати платформою для формування нової економічної моделі Східної Європи — із сучасною логістикою, енергетикою, цифровими технологіями та новою промисловою базою.
Реформи під час війни: український парадокс
Одним із ключових аспектів виступу Сергія Марченка стала тема реформ. Незважаючи на воєнний стан, Україна продовжує виконувати умови співпраці з міжнародними фінансовими партнерами — Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз і Світовий банк.
Це здається парадоксальним: країна, яка щодня стикається з ракетними ударами та величезними військовими витратами, одночасно проводить перехід на цифрові технології державних послуг, реформує фінансову систему та впроваджує антикорупційні механізми.
Саме це стало однією з причин, чому міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну. Для Заходу критично важливо бачити, що надані кошти використовують прозоро, а держава не відмовляється від курсу на модернізацію.
Окрім того, агресія прискорила процеси, які роками залишалися заблокованими. Зокрема, перехід на цифрові технології державних послуг став не лише питанням комфорту, а й елементом національної стійкості. Україна змушена швидко пристосовувати державні інституції до умов постійної загрози, і цей досвід вже викликає інтерес у міжнародних партнерів.
Чому мир став головною економічною умовою
Ключова теза виступу Сергія Марченка полягає в тому, що без справедливого і тривалого спокою неможлива повноцінна економічна трансформація ні України, ні всієї Східної Європи.
Інвестори не працюють у зоні постійної військової загрози. Великі міжнародні компанії не вкладатимуть мільярди доларів у регіон, де зберігається ризик нової ескалації. Банки не надаватимуть довгострокові кредити в умовах нестабільності. Саме тому спокій сьогодні став не лише політичним, а й економічним поняттям.
Для України завершення війни означатиме можливість перейти від моделі виживання до моделі розвитку. Для Європи — шанс стабілізувати східний регіон і створити новий економічний осередок зростання.
Водночас поняття “справедливого миру”, про яке говорить українська влада, має принципове значення. Йдеться не лише про припинення бойових дій, а й про створення умов, за яких агресія не повториться через кілька років. Без реальних гарантій безпеки жодна економічна стратегія не буде ефективною в довгостроковій перспективі.
Україна як центр майбутнього економічного відродження
Сьогодні все більше аналітиків порівнюють майбутню відбудову України з планом Маршалла після Другої світової війни. Масштаб необхідних інвестицій уже оцінено в сотні мільярдів доларів.
Проте йдеться не лише про відновлення зруйнованого. Україна має шанс створити сучасну економіку нового типу — з акцентом на цифрових технологіях, оборонній промисловості, “зеленій” енергетиці та інтеграціі до європейського ринку.
Країни ЄС також зацікавлені в цьому процесі. Для них Україна — це великий ринок, транзитний потенціал, людський капітал і стратегічне розташування між Європою і Чорноморським регіоном.
Саме тому питання українського миру все більше перетворюється на питання економічного майбутнього всієї Європи.
Виступ Сергія Марченка у Вільнюсі став значно ширшим, ніж звичайна промова міністра фінансів. Фактично Україна формує новий підхід до розуміння взаємозв’язку війни та економіки: безпека і фінансова стабільність більше не існують окремо одна від одної.
Східна Європа зараз переживає період глибокої трансформації. Країни регіону переосмислюють власні економічні моделі, збільшують оборонні бюджети та шукають нові механізми співпраці. І в центрі цього процесу перебуває саме Україна.
Тому слова про “справедливий і тривалий мир” зараз звучать не як політичне гасло, а як головна умова майбутнього розвитку всього регіону. Адже від того, чим закінчиться війна в Україні, залежить не лише безпека європейських кордонів, а й те, якою буде економіка Європи найближчими десятиліттями.
Діана Горбачук, Київ
Економіка Євросоюз Фінанси Війна з Росією