Світ містичний і чарівний, який ми втратили 27.12.2025 11:00 Укрінформ Зимові урочистості і, загалом, існування сповнені багатьма знаками й повір’ями… Але ми зазнали змін – і разом з нами трансформувалося наше сприйняття чуда.
У давнину час людини був розмежований на повсякденний і священний. На відміну від звичайних, щоденних днів, свято було «недоторканним, сакральним» відрізком часу. Рідше вживали також слово «празник» – тобто «незайнятий, вільний, звільнений від роботи». Свято завжди наступало заздалегідь – у вечірній час після заходу сонця. Впродовж року існувала велика кількість свят, в тому числі 12 основних – дванадесятих, визначених Церквою: Великдень, Різдво, Успіння Богоматері, Хрещення Господнє та інші. У народі найбільш шанованими були Різдво, Пасха і Зелені свята. Варто зазначити, що християнські традиції тісно переплелися з давніми народними віруваннями. Наприклад, обряди Різдва хоч і зберігають головну ідею християнського торжества – народження Спасителя, але містять елементи, пов’язані з культом пращурів, розгулом нечистої сили та уявленнями про небезпеку всього періоду різдвяних днів (святок).
ЩО ЗАБОРОНЯЛОСЯ І ДОЗВОЛЯЛОСЯ У СВЯТКОВИЙ ДЕНЬ