Українська мобілізація: політолог відзначає насторожливі зміни в опитуваннях.
Ситуація з мобілізацією в Україні: політолог каже про тривожну тенденцію у соцопитуванні Ексклюзив 05.05.2026 20:20 Укрінформ Стан справ із мобілізацією в Україні зберігається непростим і потребує не тільки адміністративних заходів, але і системної діяльності держави з громадськістю.
Таку точку зору в інтерв’ю Укрінформу оприлюднив професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий консультант Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
З його слів, питання уникнення служби є значною, але соціологічні відомості показують неоднозначну картину.
Наприклад, згідно з результатами опитувань КМІС, приблизно половина українців заявляють про згоду обороняти державу. Разом з тим, експерт застерігає, що подібні відповіді можуть певною мірою віддзеркалювати так званий ефект соціальної привабливості.
«Важливо розуміти, у якій формі та за яких обставин люди готові це здійснювати. Частково це може бути відповідь, яку, як їм здається, від них чекають», – роз’яснив він.
Інше дослідження, виконане Інститутом соціальної та політичної психології, фіксує тривожну тенденцію: відношення до осіб, котрі ухиляються від служби, фактично поділило суспільство.
«Приблизно половина опитаних певною мірою розуміють таких людей. І це викликає занепокоєння», – зауважив Гарань.
На його переконання, основним є питання довіри та зрозумілих правил для громадян.
«Мова йде не тільки про примус. Слід чітко пояснювати, що очікує на новобранця: умови несення служби, терміни, гарантії. В цьому плані держава явно не допрацьовує», – зазначив експерт.
Він звернув увагу на позитивні приклади окремих військових підрозділів, особливо Третьої штурмової бригади та "Хартії", які, за його словами, результативно вибудовують комунікацію і забезпечують приток добровольців.
Разом з тим, система територіальних центрів комплектування, за оцінкою Гараня, потребує реформування, але її ліквідація не є виходом.
«Часто лунає: давайте ліквідуємо ТЦК. Але тоді доведеться створювати іншу структуру. Звичайна заміна нічого не розв’яже», – підкреслив він.
Окремою проблемою експерт назвав негативний імідж ТЦК у суспільстві, котрий, за його словами, почасти формується під впливом інформаційних кампаній з боку Росії.
«ТЦК фактично зображується як чи не головний “ворог”. Без сумніву, Росія зацікавлена в цьому та активно підтримує подібні настрої», – зауважив він.
Разом з тим, Гарань наголосив на необхідності дотримання законності з обох сторін.
«Якщо представники ТЦК порушують закон — вони повинні відповідати. Але абсолютно недопустимими є напади на них, а тим паче — вбивства», – підкреслив експерт.
Він зауважив, що держава мала б суворо реагувати на подібні випадки ще з 2023 року.
«Коли громада бачить відсутність швидкої реакції, це тільки погіршує становище», – додав він.
За словами Гараня, чинне законодавство передбачає суворе покарання за напади на військових і правоохоронців — від тривалих термінів ув’язнення до довічного. Разом з тим, ключовим залишається принцип неминучості покарання та виразна публічна позиція влади.
«Громада чекає від Президента виразної реакції на подібні випадки. Її відсутність або недостатня чіткість є помилкою», – переконаний експерт.
Як повідомлялося, керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що, доки триває війна, неможливо докорінно розв’язати питання у сфері мобілізації та діяльності територіальних центрів комплектування.
Буданов також категорично висловився про ухилянтів та "борців з ТЦК", закликавши "стати більш зрілими" та поглянути на ситуацію зі сторони.
Фото архівне
Мобілізація ЗСУ Ухилянти ТЦК