Бакалаврат за три роки: як реформа НУШ скоротить час навчання в університетах 12.03.2026 20:34 Укрінформ Освітнє відомство вивчає можливість запровадження трирічного бакалаврату для випускників дванадцятирічної школи, котрі вступатимуть до закладів вищої освіти.
Про це повідомив журналістам заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко, інформує кореспондент Укрінформу.
Зі слів заступника міністра, задум трирічного бакалаврату бере свій початок із реформи НУШ, що передбачає впровадження профільної старшої школи. У 2026-2027 навчальному році буде реалізовано пілотний проєкт за участі 150 установ загальної середньої освіти, які будуть пілотувати профільну старшу школу – 10, 11, 12 класи. У 2029 році їх випускники – це приблизно 11 тисяч осіб – стануть абітурієнтами закладів вищої освіти, однак для 120 вишів цієї кількості недостатньо.
"МОН провело анкетування, куди б ці заявлені в експерименті здобувачі освіти хотіли вступати. І нещодавно відбулась зустріч із 14 закладами вищої освіти, які були в лідерах опитування, на якій обговорили трирічний бакалаврат. …На нашу думку, подібним випускникам можливо запропонувати вступ на спеціальність за тим профілем, за яким вони навчалися в школі, на три роки, оскільки вони будуть більш підготовленими. Фактично, вони у школі мають виконати програму першого курсу та бути готовими до глибшого занурення у спеціальність за напрямком, за яким вони в школі навчались", – зазначив Трофименко.
Разом з тим, він наголосив, що до закладів вищої освіти вступають не лише випускники цьогорічні, а й попередніх років, особи старшого віку, ветерани тощо. За інформацією МОН, до 40% студентів-першокурсників в університетах складають випускники шкіл минулих років та абітурієнти з коледжів.
На його переконання, це стимулюватиме університети розвивати більше освітніх програм, зокрема для дорослих, що прагнуть здобути другу вищу освіту чи отримати іншу спеціальність за короткотривалим навчанням.
"У нас велика кількість ветеранів, які повернуться до мирного життя. І в них буде великий попит на освіту, на короткотермінові курси, на отримання певної компетентності, і заклади вищої освіти повинні реагувати на цей попит. У нас багато внутрішньо переміщених осіб… – це мільйони людей, і вони так само потребують перекваліфікації, перенавчання, для того щоб на новому місці отримати роботу та інтегруватись, пристосуватись до нових життєвих умов", – підкреслив Трофименко.
Разом з тим, він додав, що МОН не розглядає компенсаторні виплати університетам, а разом із закладами освіти працюватиме над переходом системи на іншу модель. У стратегічних документах вже передбачено диверсифікацію фінансування: державне замовлення, гранти, пільгові позики, конкурсні інвестиції, формульне фінансування, а також модернізацію мережі ЗВО шляхом укрупнення й інвестицій у сильніші університети.
Як повідомлялось, на Закарпатті об'єднали Ужгородський національний університет та Мукачівський державний університет.
Фото: Freepik/standret
Міносвіти Освіта Студент