У січні у Сосонці в останню дорогу провели захисника В’ячеслава Задорожного. До війни він активно займався волонтерством, а потім взяв до рук зброю і кинувся боронити країну, зазначає голова Стрижавської громади Михайло Демченко. Воїну наприкінці грудня виповнилось 33 роки.
ВІДЕО ДНЯ
«В’ячеслав закінчив Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну — КНУБА. З дитинства любив різноманітну техніку, автомобілі, з чим і пов'язав своє життя — став приватним підприємцем, займався вантажними перевезеннями. Створив сім’ю з дружиною Тетяною. До війни активно займався волонтерством».
У травні 2024 року чоловіка призвали до лав ЗСУ. Ще під час навчання йому дали позивний «Квітка», адже В’ячеслав любив дарувати квіти матері та дружині.
«Одного разу назбирав букет квітів дружині, залишив їх на вікні. Командир, побачивши букет, запитав у побратимів, хто захоплюється квітами. І відповідь була очевидною — В’ячеслав. Так і отримав він свій позивний».
РЕКЛАМА
Відважний воїн служив у батальйоні «Вовки Да Вінчі» 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка на посаді стрільця-снайпера механізованого відділення. Воював на Покровському напрямку Донецької області.
«В’ячеслав загинув 5 січня 2025 року внаслідок штурмових дій противника поблизу села Новоєлизаветівка Покровського району. Після важкого поранення був у свідомості декілька годин, побратими намагалися врятувати життя захисника, але, на жаль, не встигли евакуювати для надання якісної медичної допомоги.
РЕКЛАМА
Він завжди піклувався, любив своїх рідних. Перебуваючи далеко від дому, знаходив можливість відправити своїй матері, дружині квіти кур'єром. Останні квіти від сина пані Наталя отримала 25 грудня 2024 року на Різдво Христове.
На героя вдома чекали дружина Тетяна, троє синів — Ростислав, Ярослав, Іван, та донечка Діана, мама Наталя Дмитрівна, два брата та дві сестри".
РЕКЛАМА
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про загибель під Торецьком штурмовика з Чернігівщини.
