“`html
Не холодні помешкання, а сезон: що насправді запускає хвилю ГРВІ 22.02.2026 11:02 Укрінформ Найбільш люті морози та зруйнована енергетична інфраструктура не спровокували епідемічні недуги. Нині Україна вступає у звичний зимово-весняний підйом захворюваності
Здавалося б, дивна ситуація: у найбільші холоди, без обігріву та електроенергії, українці проявили стійкість, а вже з поступовим потеплінням кількість хворих почала збільшуватися. Ми на межі епідемії на ГРВІ та грип, застерігають медики. Розбираємося в парадоксах грипу та зимових холодів далі.
Січень–лютий 2026 року стали одними з найсуворіших за останні декілька зим. У період 8–15 лютого, коли Росія активізувала атаки на енергомережу, нічні температури в окремі дні падали до –15…–18°C, а в певних областях — і нижче 20 градусів морозу. Денна температура зберігалася в межах –8…–12°C, хоча деякі дні мали й нижчі значення.
Для зіставлення, зима 2024–2025 років була набагато лагіднішою: тривалих періодів із двозначним «мінусом» тоді не відмічали, середні температури коливалися ближче до –2…–6°C, а морози були нетривалими.
Саме на тлі найбільш сильного похолодання 2026 року російські атаки по енергетичній інфраструктурі стали систематичними. Частина регіонів жила з аварійними вимкненнями, перебоями з теплопостачанням, зменшеним тиском у мережах. У квартирах температура часом опускалася до +14…+16°C, а в поодиноких випадках — і нижче. Здавалося б, це ідеальні обставини для стрімкого збільшення простуд та грипу. Але статистика виявилася більш помірною, ніж очікували.
Динаміка захворюваності під час найсильніших морозів
За інформацією Центру громадського здоров’я, саме на розпал морозів та холодних помешкань пік захворюваності не припав. Так, на 1-му тижні 2026 року інтенсивний показник захворюваності на грип та ГРВІ склав 306,9 на 100 тисяч населення (105 471 випадок).
Найкраща профілактика – щеплення від грипу.
До 5-го тижня (26–31 січня), на піку морозів, він почав показувати динаміку до підйому — 410,6 на 100 тисяч (141 127 випадків). Тут варто порівняти з минулим сезоном і згадати зиму 2024–2025 років. Вона була значно м’якшою і в кліматичному, і в інфраструктурному плані. У січні–лютому 2025 року не фіксували тривалих періодів із двозначними морозами. Окрім того, енергосистема тоді не зазнавала систематичних масованих ударів від ворога. Не було тривалих перерв із теплопостачанням, житловий фонд функціонував у звичайному режимі. Школи та лікарні не стикалися з температурними обмеженнями, а більшість населення не жила тижнями в умовах напівзігрітих квартир. Весь період цьогорічних спостережень підтверджує, що за подібний період попереднього, більш теплого сезону показники відставали лише приблизно на 4–5%.
Проте крива захворювань все ж таки пішла вгору. Фахівці фіксували зростання на 5% за тиждень — звичайний показник, без різкого стрибка, наче немає ні холодних і вогких квартир, ні обмежених можливостей обігрітися. Не було «піку паніки», не було кратного збільшення госпіталізацій. До речі, з початку епідсезону (з кінця вересня 2025 року) в Україні перехворіли 2 539 811 осіб, і це лише на 4,3% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Для зими з тривалими морозами та перебоями з теплом це — не значна різниця.
Київ та Харків: життя в холодних квартирах
Столиця залишалася однією з головних цілей ударів по енергосистемі. У певні періоди мешканці багатоповерхівок проводили дні з аварійними вимкненнями, іноді — з обмеженим теплопостачанням. Люди утеплювалися ковдрами, заклеювали вікна, нагрівали воду на газових плитах, частіше знаходилися в одній кімнаті, щоб зберегти тепло. Незважаючи на це, Київ не вийшов за межі контрольованої епідемічної ситуації. Рівень захворюваності залишався в межах фонового або середнього рівня, без перевищення критичних епідпорогів.
Харків, як прифронтове місто, закономірно регулярно зазнавав російських ударів і по критичній інфраструктурі, переживав холодні періоди теж важко. Частина районів залишалася без стабільного тепла довше. У місті-мільйоннику люди буквально виживали у напівтемних квартирах із мінімальним обігрівом. Здавалося б, саме тут мала б бути найгірша статистика захворюваності. Але ні.
Масового сплеску застуд та грипу, який би суттєво вибивався із загальнонаціональної картини, не зафіксовано в обох містах. Захворюваність збільшувалася разом із сезонною динамікою, але без катастрофічного стрибка.
Здавалося б, із відходом найсильніших морозів і поступовим переходом до потепління ситуація мала б стабілізуватися. Тим паче, що, незважаючи на обстріли, у частині регіонів вдалося частково відновити енергопостачання, вирівняти температурний режим у житловому фонді. У деяких (проте не у всіх, на жаль) квартирах стало тепліше.
Замість холодних квартир кияни гріються на відкритому просторі, акція «Діджей-сет незламності» на Льодовому стадіоні у Києві.
Втім, епідемічна динаміка показала інші результати. Упродовж тижня 9–15 лютого в Україні зареєстрували понад 168 тисяч випадків грипу, COVID-19 та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій. Порівняно з попереднім тижнем кількість регіонів, де показники перевищили епідемічний поріг, зросла — із восьми до дев’яти областей. За даними Міністерства охорони здоров’я, серед хворих зареєстровано близько 86 тисяч дітей і понад 81,5 тисячі дорослих. До лікарень із ускладненнями госпіталізували приблизно 5,7 тисячі пацієнтів, із них понад 3 тисячі — діти.
Середній рівень перевищення епідпорогу зафіксували у Волинській, Київській, Полтавській, Рівненській та Хмельницькій областях.
Невисокий рівень захворюваності зареєстрували в Закарпатській, Житомирській, Сумській, Черкаській областях.
Як підтверджує статистика МОЗ, загалом з початку епідемічного сезону в Україні вже перехворіли понад 2,5 мільйона людей, що на 4,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Окремо є статистика щодо COVID-19: було підтверджено 20 750 випадків інфекції, яка вже стала сезонною хворобою. Слід нагадати, що грип зазвичай починається раптово, з високої температури, ознобу, сильного головного болю, сухого кашлю. Натомість COVID-19 розвивається поступово, починається з лихоманки, кашлю, слабкості, болю у горлі, втрати нюху чи смаку.
Холодні квартири не спричиняють інфекцій
Чому ж тоді в період лютих морозів і життя в холодних квартирах Україна не отримала вибухового підйому простуд? Чи дійсно холод не є вирішальним фактором для розповсюдження ГРВІ?
Укрінформ запитав про це лікаря-інфекціоніста, доцента кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету, голову Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) Федора Лапія. За його словами, поширене уявлення про те, що сильні морози, холодні помешкання та постійне перебування в холоді автоматично спричиняють збільшення захворюваності, — це скоріше стереотип.
«Насправді немає такої залежності захворювань від морозів. Багато людей вважає, що при сильних холодах збільшується захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції. Це твердження невірне». Тому лікарі й не чекали підйому грипу та застуд за таких обставин.
Федір Лапій.
Лапій пояснює: головний фактор збільшення захворюваності до епідемії — не температура повітря як така, а контакти між людьми. «Захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції збільшується тоді, коли люди контактують між собою. Здавалося б, морози ніби є передумовою, щоб люди контактували, адже менше бувають на вулиці, менше відкривають вікна для провітрювання. Але водночас морози та сонце — стримуючий фактор. А от якраз похмура погода з високою вологістю більш сприятлива для поширення інфекції, ніж морози».
Окремий міф, що за низьких температур від –10°C вірус нібито «не виживає», замерзає. «Ні, – пояснює Лапій, – справа в тому, що вірус виживає. По-перше, це філософське питання, чи можна вірус вважати живою істотою. Щодо бактерій у нас тут сумнівів немає, але вірус може існувати в кількох формах. По-друге, скоріше варто говорити про здатність зберігання вірусу до зараження і чи може він переносити низькі температури». Експерт відповідає однозначно: «Не просто може, а може це робити ще десятиліттями, століттями і тисячоліттями. Тобто саме низькі температури йому абсолютно не заважають: у замороженому стані він може зберігати здатність до зараження і до відтворення».
Натомість руйнівними для вірусів є інші фактори: «Висока плюсова температура, ультрафіолет будуть негативно впливати на сам вірус». Як говорить співрозмовник, за наявності стійкого потепління та плюсових температур ми маємо шанси уникнути сезонної епідемії.
Окреме питання — чи міг стрес від екстремальних умов (відсутність вдома світла та тепла, обстріли та воєнний чинник) мобілізувати сили організму та протистояти застуді. Лапій наголошує: сам по собі стрес — це фізіологічна реакція. «Коли організм мобілізується для того, щоб реалізувати захист від тих чи інших загрозливих факторів для нього, це норма». Однак проблема виникає тоді, коли стрес стає хронічним: «Саме хронічний стрес відіграє негативну роль, адже наші можливості тоді виснажуються. І мобілізаційні можливості в тому числі».
Втім, каже експерт, про війну як хронічний стрес наука не дає однозначного підтвердження прямого зв’язку між цим і різким зростанням ГРВІ: «Я бачу, багато хто писав про це зараз. Але наука не зовсім із цим погоджується».
Чи може саме життя при зниженій температурі в оселі спровокувати масові застуди? «Це якраз дуже люблять мої колеги говорити і прив’язувати дію холоду як причину респіраторних вірусних інфекцій. Адже це повторюється часто як калька, певний стереотип». Лапій уточнює: тривале сильне переохолодження може мати негативний вплив, але це інші умови — постійне перебування при критично низьких температурах. «Перемерзання організму може мати вплив, а не холодні температури. Тобто коли ви тривалий час перебуваєте при низьких температурах, ваші мобілізаційні механізми організму виснажуються. Але це не можна прив’язати до ситуації, яку ми маємо в квартирах, як би це комусь не хотілося».
Для пояснення він наводить приклад: «От приклад: людина під дією алкоголю засинає на вулиці навіть у теплу літню ніч. Вона може переохолодитися, і це може мати негативний ефект: значні тепловтрати, і ті мікроорганізми, бактерії, які живуть у неї в ротоглотці, можуть спричинити, наприклад, пневмонію. Навіть у теплий період». Тому холодна квартира не може стати причиною хвороби. «Для інфекції працює зазвичай кілька факторів. І це не стосується холодної квартири як причини».
Пояснення лікаря-інфекціоніста фактично підтверджує статистичну картину зими 2026 року: сам по собі мороз, навіть лютий, не є прямою причиною масового зростання ГРВІ. Вирішальними залишаються контакти між людьми, циркуляція вірусів та сезонні закономірності.
Російські атаки та їхнє бажання залишити українців у холодних квартирах можуть додати злості, але не визначають епідемічну динаміку.
Ми ж тим часом вступаємо у звичний період сезонного підйому захворюваності. Статистика свідчить: попереду — тижні підвищених показників ГРВІ та грипу. Тому варто бути обережними та пильними — провітрювати приміщення, уникати зайвих контактів під час піку захворюваності, піклуватися про себе та близьких.
Зима минає, в ній ми пережили найважче. А разом із нею поступово відступить і сезонний вірусний підйом. Весна вже близько. І не лише синоптична, хочеться вірити.
Ярина Скуратівська, Київ
Перше фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
Грип Зима “`