У подружжя, яке прожило у шлюбі понад півстоліття, запитали: «У чому секрет того, що вам удалося так довго прожити разом?» Відповідь була такою: «Ми народилися і виросли в часи, коли зламані речі було заведено лагодити, а не викидати».
Сім’я — це одна із найбільших цінностей у людському житті. Знаменита британська письменниця Джоан Роулінг порівняла її з «рятувальним жилетом у бурхливому морі життя». А американський актор Бред Пітт вважає, що сім'я має стати для людини найбезпечнішим місцем у світі, вільним від тривог.
Отож, сьогодні мова піде про втілення теми родини в українському фарфорі.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розповіла про тему весни в сервізах, яскраві роботи, присвячені сім’ї, у творчому доробку українських митців.
«Чимало робіт українських митців — це ода сім’ї»
— Рідний дім — місце, де тепло і затишно, де нам завжди раді, де серце відпочиває і співає душа, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — А родина — міцна фортеця з фундаментом із любові та взаєморозуміння. Батьківська хата, немов колиска, зігріває теплом і турботою. Чимало робіт українських митців — це ода сім’ї. Чи знаєте ви жартівливий вислів: «У нашого Омелечка невелика сімеєчка: тільки він та вона, та старий та стара…»? А далі нескінченно перераховуються вся рідня… Причому, існують різні варіанти — і їх чимало. Існує і така пісня. Скульптурна керамічна група «У нашого Омелька невелика сімейка» створена видатними українськими митцями Миколою та Валентиною Трегубовою у 1966−67 роках. Композиція складається з дев’яти фігур.
ВІДЕО ДНЯ
В. та М. Трегубови. Скульптурна група «У нашого Омелька невелика сімейка». Коростенський ФЗ. 1966-1967.
— Колоритна робота!
РЕКЛАМА
— Скульптор малих форм, заслужений художник України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Микола Трегубов мріяв, щоб поряд з коростенським фарфором здобула славу й коростенська кераміка. Дружина Миколи Трегубова, скульпторка малих форм, лавреатка Національної премії України ім. Т. Шевченка Валентина Трегубова розповідала, що все їх свідоме творче життя було присвячене порцеляні, найулюбленішому та найскладнішому «аристократичному» виду мистецтва, при цьому хотілося спробувати свої сили у різних матеріалах. У декорі митці використовують самобутній український народний орнамент — геометричний та рослинний. Як значне явище декоративно-прикладного мистецтва зарекомендувала себе в 1960-х роках львівська кераміка. В 1968 році створена декоративна керамічна композиція «У нашого Омелька невеличка сімейка» відомим керамістом Ярославом Шереметою. Вона зберігається у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.
Я. Шеремета. Декоративна композиція «У нашого Омелька невеличка сімейка». Львівська експериментальна кераміко – скульптурна фабрика. 1968.
— У кожного персонажа у композиції свій характер…
— Так. Цікаво роздивлятися кожну фігурку. У творчому доробку українського художника декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста Ярослава Шеремети кілька сотень керамічних творів, які тиражувалися на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. Це декоративні тарілки, чайні та кавові сервізи, вази, декоративна пластика тощо.
РЕКЛАМА
«Будянський фаянсовий завод до свого 120-річчя „не дожив“ лише рік»
— Чудова робота і декоративне фаянсове блюдо відомої мисткині Галини Кломбицької «Як у Омелечка невеличка сімейка…» (фото у заголовку), — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У центрі ми бачимо круглий стіл з численними ложками для всіх членів великої родини. Роботи Галини Кломбицької експонувались на виставках у Парижі, Загребі, Ріо-де-Жанейро, Чикаго, Монреалі, Токіо.
Читайте також: «Милуйтесь порцеляновими фігурками джазових музикантів під звучання джазу», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Де твори мисткині можна побачити сьогодні?
— Вони зберігаються в експозиціях у Національному музеї декоративного мистецтва України, Диканьському історико-краєзнавчому музеї, Харківському, Дніпропетровському, Сумському художніх музеях, Харківському історичному музеї, Канівському державному музеї-заповіднику Т. Г. Шевченка, у приватних колекціях у Канаді, Італії, Німеччині, Норвегії, Польщі. Будянський фаянсовий завод, де вона працювала, до свого 120-річчя «не дожив» лише рік. У різні часи тут працювало близько двадцяти відомих художників і скульпторів. Вони зуміли показати привабливі властивості фаянсу — керамічного матеріалу, схожого на порцеляну, покритого тонкою склоподібною плівкою — поливою, розкрити його художню виразність, декоративність і сучасність.
РЕКЛАМА
«Дивлячись на роботу „Пенсіонери“, чимало людей згадують своїх бабусь та дідусів»
— А які роботи з фарфору на тему родини ви б відзначили?
— У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї зберігається дивовижної теплоти композиція полонської майстрині Клавдії Бистрицької «Пенсіонери». Дивлячись на них, мабуть, чимало людей згадують своїх бабусь та дідусів, які дарують онукам стільки уваги. У цих людей було нелегке життя. Про що вони задумались? Мабуть, про майбутнє своїх онуків. Бабусі та дідусі, тата й мами завжди мріють про те, щоб життя нащадків було щасливим.
К. Бистрицька. «Пенсіонери». Полонський ЗХК. 1966
Темі любові бабусь та дідусів до онуків присвячені статуетки фарфористів Ольги Рапай та Олександра Чередника. Скільки теплоти у виразах обличчя!
О. Рапай. «Баба з онуком». 1962. Київський експериментальний кераміко-художній завод
О. Чередник. «Дід та Кука» — автопортрет автора з онуком. Полонський завод художньої кераміки. 1985
Щаслива та сім’я, дім котрої наповнюється дитячим сміхом та веселим гомоном рідні. Недарма на тему родини існує стільки мудрих прислів'їв та приказок. Наприклад, «В сім'ї і каша густіша», «В сім'ю, де лад, щастя дорогу не забуває», «Скрізь добре, але вдома краще», «Дерево тримається корінням, а людина сім'єю», «Дружна сім'я не знає печалі»…
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розкрила тему музики у роботах відчизняних фарфористів. Також вона розповіла про досить рідкісні вази та статуетки із зображенням риб у творчому доробку вітчизняних митців.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Г. Кломбицька. Декоративне блюдо «Як у Омелечка, невеличка сімейка…». Будянський ФЗ. 1997
