Стратегія довголіття. Як Україна планує працювати з віковою категорією 60+ 27.02.2026 18:34 Укрінформ Між японською роботизацією та європейською «срібною економікою» – Україна шукає свій спосіб адаптації до старіння населення
Нещодавно Денис Улютін, очільник міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, провів зустріч із послом Японії. Під час зустрічі міністр оприлюднив дані: «Близько 22% українців – це особи у віці 65 років і більше». Те, про що тривалий час говорили і передбачали демографи (а саме, Україна старіє і вже входить до ТОП-30 країн світу з великою часткою населення 60+), було нарешті заявлено як визнання проблеми. І що дуже важливо, мабуть, є причини очікувати значні зміни у підходах до державної стратегії.
До цього часу головний наголос державної соціальної політики був зосереджений на молодих сім’ях, в які держава робить інвестиції і очікує швидкої економічної віддачі. А за тими, хто зараз становить п’яту частину населення України, залишалася лише сфера соціальної підтримки. Жодних економічних чи соціальних переваг державна політика для цієї категорії українців дотепер не бачила.
Наголос на заохоченні народжуваності називається пронаталізмом. Це намагання «виправити» демографічну піраміду знизу. Однак, більшість держав, які теж знаходяться у ТОП-30 старіючого населення, вже відмовилися від цієї стратегії як єдиної, перемикаючи увагу і на підтримку та адаптацію активного довголіття.
Чому фокус виключно на народжуваності є малоефективним? Ця стратегія має тривалу інерцію у 20–25 років. Навіть якщо завтра кожна українська жінка народить трьох дітей, вони стануть платниками податків тільки у 2045–2050 роках, і навряд чи загальна тенденція одразу зміниться, а про репродуктивний тиск варто поговорити окремо. Але економіка, особливо за поточних обставин, повинна функціонувати тут і зараз.
Український міністр запропонував Японії стати стратегічним партнером у головному напрямку державної політики «Активне довголіття». Серед пріоритетів згадується, зокрема, розбудова безбар’єрної інфраструктури, впровадження новітніх засобів реабілітації, створення інклюзивних маршрутів тощо. Власне, ухвалення стратегії і перенесення акцентів уваги держави на категорію 60+ як на економічний елемент означає кардинальні зміни у державній логіці.