Голова НСЖУ – на форумі у Лондоні: Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності 05.03.2026 18:57 Укрінформ Очільник Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко акцентував, що в умовах війни незалежна журналістика потребує забезпечення інфраструктурою, а не однієї лише відваги.
Як Томіленко розповів у Фейсбуці, про це він оголосив на Британському форумі свободи медіа у Лондоні, повідомляє Укрінформ.
Форум об’єднує журналістів, правозахисників, членів парламенту та міжнародних фахівців для дискусії про свободу преси, захищеність медіа та боротьбу з неправдивою інформацією. Томіленка запросили як доповідача на сесію про незалежні ЗМІ в обставинах збройних протистоянь/війни.
«Я говорив про те, що мені добре відомо: про фронтові видання, про колег, що перебувають у полоні, про Центри солідарності, про цю зиму в Києві. Я взяв із собою екземпляр газети «Зоря» з Харківської області — і тримав його в руках під час виступу», – зауважив Томіленко.
У своїй промові він підкреслив, що коли кажуть «регіони, що охоплені конфліктом» — для України це не конфлікт. Це повноцінна війна.
Він нагадав, що з січня Росія активізувала удари по енергетичній інфраструктурі.
«У моїй квартирі опалення вимикалося тричі в самий пік морозів. Офіс Національної спілки журналістів України в центрі Києва цілий тиждень був без тепла та води. Електропостачання відбувається за графіком. І добре, якщо цього графіка дотримуються. Часто в нас немає світла від 15 до 17 годин на добу. Тут, у Лондоні, у моєму готельному номері яскраво горить світло. Працює обігрів. І я усвідомлюю, наскільки нетривкими є ці речі. Це та реальність, з якої я приїхав на цей Форум», – поділився Томіленко.
Удари по об’єктах інфраструктури прямо впливають на діяльність ЗМІ. Без електрики редакції не можуть працювати, техніка не заряджається, матеріали не передаються.
Він акцентував, що незалежні ЗМІ на війні — це інфраструктура, а не абстракція.
«У воєнний час незалежна журналістика — це не просто про демократичні цінності. Вона стає складовою національної стабільності. Якщо об’єктивна інформація зникає — її місце займає дезінформація», – наголосив Томіленко.
У Національній спілці журналістів України визначили підтримку місцевих і фронтових ЗМІ своїм пріоритетом. З 2022 року НСЖУ допомогла відновити і підтримати більше 40 газет у прифронтових та звільнених областях. Одна з них – газета «Зоря» з Харківщини.
«Її редактор Василь Мірошник особисто розвозить екземпляри по селах під загрозою російських дронів. Нещодавно ми надали йому детектор дронів — щоб він міг бути у безпеці під час доставки газети. Для багатьох громад фронтові газети — єдине надійне джерело перевіреної інформації. Коли міста поринають у темряву, ці газети стають непохитною точкою правди», – розповів Томіленко.
За його словами, в Україні журналісти продовжують працювати як цивільні особи в дуже ризикованих умовах. Разом із тим, багато з них мобілізовані і зараз захищають державу зі зброєю в руках. Є значні втрати в медійній спільноті.
«З лютого 2022 року 144 працівники медіа загинули. 21 — безпосередньо під час виконання професійних обов’язків. Лише у 2025 році троє працівників медіа загинули — всі через удари російських дронів. Українські журналісти також фіксують воєнні злочини та порушення прав людини — часто з великим особистим ризиком для себе», – підкреслив Томіленко.
На сьогодні 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.
«Одна з них — Ірина Левченко. Її затримали у травні 2023 року. Майже два роки — жодного контакту. Нещодавно ми отримали від неї невеликого листа. Лише декілька рядків. Але підтвердження того, що вона жива. Журналісти не повинні зникати з фокусу дипломатичної уваги. Їхні імена повинні постійно згадуватися на міжнародних форумах та в механізмах моніторингу. Захист журналістів у воєнний час — це не тільки про свободу медіа. Це про людську гідність і відповідальність», – акцентував Томіленко.
Він додав, що Росія поєднує військову агресію з системною дезінформацією.
Томіленко запропонував політикам три практичні кроки.
Перший: забезпечити регулярне включення журналістів у полоні до дипломатичних перемовин та міжнародних механізмів спостереження. Другий: підтримати створення та стабільність безпечних просторів для роботи журналістів, які працюють у зонах конфліктів — місць, де вони можуть отримати захист, безпечні умови для роботи та невідкладну допомогу. Третій: створіть оперативні та гнучкі інструменти фінансування для місцевих і фронтових ЗМІ, що працюють в умовах надзвичайного ризику.
«Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не тільки сміливості. Підтримувати її — це не просто вияв солідарності. Це інвестиція в демократичну стійкість та безпеку. Журналісти в Україні не потребують співчуття. Вони потребують інструментів і безпечних умов для продовження своєї діяльності. Якщо незалежна журналістика переживе війну — правда вистоїть. А коли правда виживає — демократія має шанс встояти», – резюмував Томіленко.
Як повідомляв Укрінформ, Томіленко у статті для британського аналітичного центру Foreign Policy Centre (Лондон) наголосив, що підтримка української журналістики – це внесок у європейську безпеку та інформаційну стійкість.
Британія НСЖУ Томіленко ЗМІ Медіа