Понад 55% українців вважають демократію найбільш бажаним типом державного устрою Опитування 25.02.2026 15:33 Укрінформ Більше 55% громадян України схиляються до думки, що демократія є найпривабливішим типом державного ладу.
Такі підсумки дослідження представив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, передає кореспондент Укрінформу.
"Хоча з моменту початку широкомасштабної війни, у порівнянні з часом до війни, збільшилася кількість громадян, які переконані, що демократія є найбільш прийнятним типом державного управління для України (з 54% у червні 2021 року до 66% у вересні 2025 року), проте у листопаді 2025 року даний показник став майже ідентичним (55,5%), як і у 2021 році", – зазначив Міщенко.
За його словами, домінує частка тих, хто вважає, що демократична політична система сприятлива для України – 86,5% у 2017 році та 87% у листопаді 2025 року.
Кількість тих, хто розцінює як позитивну систему, де присутній сильний лідер, незалежний від парламенту та виборів, скоротилася з 80% у 2017 році до 60% у 2025 році.
У свою чергу, зросла частина громадян, які схвалюють систему, де керують військові або військовий режим – з 12% у 2017 році до 40% у 2025 році. З них 83% позитивно оцінюють і демократичну систему. Згідно зі словами соціолога, в умовах війни «влада військових» в Україні здебільшого сприймається як спосіб захистити демократичний устрій, а не як альтернатива йому.
Аналогічно, серед тих, хто схвалює систему із сильним лідером, не залежним від парламенту та виборів, 83% позитивно оцінюють демократичну політичну систему.
Згідно з результатами дослідження, 49% опитаних у 2025 році вважають, що лише виборна демократія, верховенство закону та незалежний суд зможуть забезпечити порядок. У березні 2024 року подібної думки дотримувалися 42% респондентів.
Незначно збільшилась частка тих, хто вважає за необхідне об’єднати окремі демократичні механізми з політикою «сильної руки» – з 23% у 2024 році до 27% у 2025 році.
У той же час, зменшилася з 19% у 2024 році до 15,5% у 2025-му кількість тих, хто вважає, що всю владу та відповідальність має взяти на себе потужний політичний лідер та його політична сила.
Роблячи вибір між свободою та матеріальним добробутом, 47% респондентів надають перевагу свободі, 30% — матеріальному достатку. У 2010 році ці показники становили відповідно 32% та 30%, у 2021 році — відповідно 43% та 31%.
Разом з тим, роблячи вибір між свободою та безпекою, респонденти дещо частіше віддають пріоритет безпеці: 39% готові в обмін на безпеку поступитися державі частиною своїх прав та громадянських свобод. 33% обирають свободу.
При цьому, як зауважив Міщенко, чим нижчий рівень добробуту респондентів, тим частіше вони віддають перевагу безпеці перед свободою. Так, серед тих, хто «ледве зводить кінці з кінцями», ці пріоритети співвідносяться як 39% та 27%, а серед тих, хто «живе забезпечено», — відповідно 32% та 38%.
Респонденти, котрі були учасниками бойових дій, значно частіше надають перевагу свободі (47,5%) перед безпекою (31%). Також учасники бойових дій частіше обирають свободу (60%) перед добробутом (26%).
Соціологічне опитування було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 11 по 18 листопада 2025 року в рамках проєкту «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», який реалізується за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Опитування методом face-to-face проводилося на всій підконтрольній уряду території України, за винятком територій, де ведуться активні бойові дії. Було опитано 2008 респондентів віком від 18 років.
Як повідомлялося, експерти сходяться на думці, що проведення виборів або референдумів в умовах військового стану, а також одразу після його завершення несе значні ризики для легітимності, конституційного ладу та суспільної єдності.
Фото: pixabay
Демократія Опитування Україна